Відмінності між версіями «Діжун»
(→Словникукраїнської мови в 11т.) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | Герасименко Н. О. Мірка солодова // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 14:31, 10 жовтня 2018
Діжун, -на, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Зміст
Словник української мови в 11т.
1. Низька широка дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб. Вона й опару постановила.., вона й діжу з тістом на піч поставила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227); Молодиця вимішувала хліб в діжі (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 57); * У порівняннях. В одчинені вікна заглянув червоний, великий, як діжа, місяць (Нечуй-Левицький, I, 1956, 357).
2. розм. Виготовлене у цій посудині тісто. Тільки що Оксана з водою у двері — мати на неї і напалася: і де вона була, і чого так довго ходила.., що вже й діжа зійшла (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 437); Затопила [Катря] в печі й стала діжу місити (Андрій Головко, II, 1957, 206).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Герасименко Н. О. Мірка солодова // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с.