Відмінності між версіями «Рано»
(→Джерела та література) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 11:33, 9 жовтня 2018
Рано, нар. 1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ном. № 1802. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало. Чуб. V. 63. 2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Нп. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. Нп. Рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю ранопораненьку брала дівчина льон. Чуб. V. 290. Встала вона ранораненько, умилася білобіленько. Чуб. V. 704. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рановранці однесла шинкарці. Чуб. V. 1098. З рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Чуб. V. 1080. Ум. Раненько, ранесенько. Мет. 8. Шевч. 542.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 2. На початку якого-небудь періоду, відрізку часу і т. ін. Чули ви, як напровесні рано Жайворонкова пісня бриніла? (Леся Українка, I, 1951, 26).
3. Раніше, ніж належить, ніж звичайно буває, ніж можна чекати; передчасно. В Настусі рано заворушилась фантазія (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 228); Осінніми вечорами вона рано світила світло, чепурилась, немов у свято, і, сидячи в своїй охайній хатинці, часто поглядала на двері (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Ще й жайворонки не затремтіли над засніженими полями, а кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! — Чого ж так рано? — дивувалися дядьки (Михайло Стельмах, I, 1962, 186); Оті ранні залисинки, що з'явились на лобі, найбільше тривожать матір. Кажуть, що льотчики та підводники рано лисіють, не від легкого то, певне, життя (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 12); Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був — із щирого срібла! Ой, рано, рано, дуже рано, Оксано, ти від нас пішла... (Павло Тичина, II, 1957, 42).
4. у знач. присудк. сл. Не час, не пора. Середній брат, що, здавалося, спав, разом підніс голову й промовив: — Чи не пора? — Усі оглянулися, і два голоси йому одказали: — Ще не пора! Ще рано! (Марко Вовчок, I, 1955, 321); — Не хочу я австрійського наголовника, хоч і з гарного він сукна. — А в чому ж підеш до школи? В шапці рано, кашкет зносився, а бриль продірявився (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 86). ♦ Рано чи пізно — коли-небудь, у майбутньому (про те, що неодмінно має відбутися, статися). Вася Багіров з досвіду знав, що коли почався такий наступ, то батальйон, рано чи пізно, піде вперед (Олесь Гончар, III, 1959, 220).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 450.Коментарі (0) РАНО 2, а, сер., розм., рідко. Те саме, що ранок 1. Сьогодні від самого рана він був страшенно неспокійний (Іван Франко, VII, 1951, 404); З раннього рана Туркочуть комбайни, Друзі колгоспних полів (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 59). ♦ З рана до ночі (вечора, смерку, смеркання) — те саме, що З (од, від) ранку до ночі (вечора, смерку, смеркання) (див. ранок).
==Ілюстрації==
|
|
|
|
