Відмінності між версіями «Плім’я»
(→Академічний тлумачний словник) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
==Академічний тлумачний словник== | ==Академічний тлумачний словник== | ||
− | + | Людське плем'я — людство, люди. Усі, хто вигадує й вірить в щось одне | |
1. тільки одн., перен. Група, категорія людей, об'єднаних якою-небудь спільною ознакою (належністю до якогось соціального шару, до певної організації або за віком, особистими якостями, властивостями і т. ін.). Діточки її стомили ніженьки, заклопотали головочку, годячи панському плем'ю (Марко Вовчок, I, 1955, 30); Повстає кругом по світі Плем'я сміле, войовниче, Що для люду права, хліба, Волі і освіти кличе (Іван Франко, X, 1954, 120); Гей, знову, знов прибоєм лави — На площі плем'я молоде! (Павло Усенко, І сьогодні... 1957, 21); Комсомольське плем'я; | 1. тільки одн., перен. Група, категорія людей, об'єднаних якою-небудь спільною ознакою (належністю до якогось соціального шару, до певної організації або за віком, особистими якостями, властивостями і т. ін.). Діточки її стомили ніженьки, заклопотали головочку, годячи панському плем'ю (Марко Вовчок, I, 1955, 30); Повстає кругом по світі Плем'я сміле, войовниче, Що для люду права, хліба, Волі і освіти кличе (Іван Франко, X, 1954, 120); Гей, знову, знов прибоєм лави — На площі плем'я молоде! (Павло Усенко, І сьогодні... 1957, 21); Комсомольське плем'я; | ||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
3. тільки одн., заст. Рідня, родич. Приїздить він до дядька, а дядина побачила та й кае [каже]: — Це ж наше плем'я їде (Словник Грінченка); | 3. тільки одн., заст. Рідня, родич. Приїздить він до дядька, а дядина побачила та й кае [каже]: — Це ж наше плем'я їде (Словник Грінченка); | ||
− | // Нащадки, діти; покоління. — Ой, Іване.., а що буде послі, не подумав єси, та й запропастив і дівчину, і все її плем'я! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); * Образно. Дівчино, серденько! жартуй, поки є врем'я, Жартуй, да не глузуй із бідних парубків; А то мине весна твоїх годів, Покине і тебе дияволове плем'я (Євген Гребінка, I, 1957, 54). | + | // Нащадки, діти; покоління. — Ой, Іване.., а що буде послі, не подумав єси, та й запропастив і дівчину, і все її плем'я! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); * Образно. Дівчино, серденько! жартуй, поки є врем'я, Жартуй, да не глузуй із бідних парубків; А то мине весна твоїх годів, Покине і тебе дияволове плем'я (Євген Гребінка, I, 1957, 54). |
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Рядок 38: | Рядок 39: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
1.uk.wikipedia.org | 1.uk.wikipedia.org | ||
+ | |||
2.dovidka.biz.ua | 2.dovidka.biz.ua | ||
+ | |||
3.historyurok.com.ua | 3.historyurok.com.ua | ||
Поточна версія на 07:46, 9 жовтня 2018
Плім’я, -м’я, с. = Плем’я. МВ. О. 1862. III. 75). Не сама собою, з отцем, матір’ю, із родом, з плім’ям, з ким тобі Бог дав. Мет. 331.
Зміст
Словник української мови
Тлумачення, значення слова «плем'я»: ПЛЕ́М'Я, племені і плем'я, сер.
1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Історія СРСР, I, 1957, 9).
2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Історія середніх віків, 1955, 3).
Академічний тлумачний словник
Людське плем'я — людство, люди. Усі, хто вигадує й вірить в щось одне
1. тільки одн., перен. Група, категорія людей, об'єднаних якою-небудь спільною ознакою (належністю до якогось соціального шару, до певної організації або за віком, особистими якостями, властивостями і т. ін.). Діточки її стомили ніженьки, заклопотали головочку, годячи панському плем'ю (Марко Вовчок, I, 1955, 30); Повстає кругом по світі Плем'я сміле, войовниче, Що для люду права, хліба, Волі і освіти кличе (Іван Франко, X, 1954, 120); Гей, знову, знов прибоєм лави — На площі плем'я молоде! (Павло Усенко, І сьогодні... 1957, 21); Комсомольське плем'я; // розм. Група тварин, об'єднаних якою-небудь спільною ознакою. Пси мене обнюхали.. По павільйонах, по цехах, по монтажних кімнатах, у їдальні — скрізь на всі способи чухалось, скавучало й гавкало це плем'я (Юрій Яновський, II, 1958, 18).
2. тільки одн., розм., заст. Рід (у 2 знач.). Троянське плем'я все засіло коло книжок, що аж потіло (Іван Котляревський, I, 1952, 168); // Походження, родовід. Я не знала роду-племені своєї знайомої, ледве знала імення (Леся Українка, III, 1952, 598); [Вересай:] Хто ж ви будете, люди добрі? З якого села, роду-племені? (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 252).
3. тільки одн., заст. Рідня, родич. Приїздить він до дядька, а дядина побачила та й кае [каже]: — Це ж наше плем'я їде (Словник Грінченка); // Нащадки, діти; покоління. — Ой, Іване.., а що буде послі, не подумав єси, та й запропастив і дівчину, і все її плем'я! (Марко Вовчок, I, 1955, 26); * Образно. Дівчино, серденько! жартуй, поки є врем'я, Жартуй, да не глузуй із бідних парубків; А то мине весна твоїх годів, Покине і тебе дияволове плем'я (Євген Гребінка, I, 1957, 54).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.uk.wikipedia.org
2.dovidka.biz.ua
3.historyurok.com.ua