Відмінності між версіями «Шлия»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 17: Рядок 17:
 
{{#ev:youtube|el3ivzz11uw}}
 
{{#ev:youtube|el3ivzz11uw}}
 
==Див. також==
 
==Див. також==
https://uk.hoboetc.com/dom-i-semya/6843-shleya-eto-zalog-komfortnoy-progulki.html
+
*[https://uk.hoboetc.com/dom-i-semya/6843-shleya-eto-zalog-komfortnoy-progulki.html]
 
+
==Джерела==
 +
==Зовнішні посилання==
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 07:38, 9 жовтня 2018

Шлия, шлиї, ж. = Шлея. Kolb. І. 65.

Академічний тлумачний словник

ШЛЕЯ́, ї, жін. Частина упряжі — широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею (Василь Стефаник, I, 1949, 61); За двома кінськими головами та шиями в шлеях було видно здорову постать академіста Балабухи (Нечуй-Левицький, III, 1956, 14); Снаряди лягали полем все ближче.. Схарапуджені коні, розуміючи небезпеку, летіли вітром, готові вискочити з шлей (Олесь Гончар, I, 1954, 329); Праворуч, повз курінь, проходять Карпо і Захар, у рам'ї, худі, давно не голені, запряжені, мов коні, в шлеї, тягнуть до Сули колоду (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 249).

Ілюстрації

Ssliya11.jpg Ssliya22.jpg Ssliya33.jpg

Медіа

Див. також

Джерела

Зовнішні посилання