Відмінності між версіями «Німчик»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Категорія:Ні]] | [[Категорія:Ні]] | ||
− | == | + | ==Академічний тлумачний словник== |
− | + | '''Німчик'''-це той, що не говорить, позбавлений здатності говорити. ''Він згадав, ..як побив німого старця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 246); Влаштувався Дорош на квартиру до Сергія Золотаренка та його німої сестри Саньки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121);'' | |
+ | ==Словник української мови== | ||
+ | '''Німчик'''-це мовчазний, тихий; безмовний. ''Село неначе погоріло, Неначе люде подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 110); Вона стояла німа, без тями, важко дишучи, безвладна, немов розбита (Іван Франко, VII, 1951, 124); Довго ще командир корабля перемивав боцманові кісточки, і довго ще Смола стояв, німий та покірний, і то червонів, то блід (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 12); | ||
+ | '' | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 20:52, 8 жовтня 2018
Німчик, -ка, м. Ум. отъ німець.
Німчик, -ка, м. 1) Нѣмой человѣкъ. 2) Нѣмецъ.
Зміст
Академічний тлумачний словник
Німчик-це той, що не говорить, позбавлений здатності говорити. Він згадав, ..як побив німого старця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 246); Влаштувався Дорош на квартиру до Сергія Золотаренка та його німої сестри Саньки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 121);
Словник української мови
Німчик-це мовчазний, тихий; безмовний. Село неначе погоріло, Неначе люде подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 110); Вона стояла німа, без тями, важко дишучи, безвладна, немов розбита (Іван Франко, VII, 1951, 124); Довго ще командир корабля перемивав боцманові кісточки, і довго ще Смола стояв, німий та покірний, і то червонів, то блід (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 12);