Відмінності між версіями «Хекнути»
(Створена сторінка: '''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре ...) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. ''Новомоск. у. | '''Хекнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. ''Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. ''Новомоск. у. | ||
[[Категорія:Хе]] | [[Категорія:Хе]] | ||
| + | |||
| + | ==Словник української мови: в 11 тт.== | ||
| + | ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. — А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277); — Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226); Соя помовчав, зважуючи, чи переконливі його слова, ударив кілька разів кайлом у землю, відвалив брилу грунту і, хекнувши, розбив її на дрібні шматочки (Ткач, Плем’я.., 1961, 49); Іван хекнув, засміявся (Стельмах, II, 1962, 235); // безос. Ніздрі Петру зарухались, він потяг у легені повітря, видихнув, аж хекнуло, наче ковальський міх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kr2.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|GaAV1W1jjWA}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%85%D0%B5%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 50. | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 11:39, 8 жовтня 2018
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. Новомоск. у.
Зміст
Словник української мови: в 11 тт.
ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. — А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277); — Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча. Сокира впилася в дерево (Гончар, III, 1959, 226); Соя помовчав, зважуючи, чи переконливі його слова, ударив кілька разів кайлом у землю, відвалив брилу грунту і, хекнувши, розбив її на дрібні шматочки (Ткач, Плем’я.., 1961, 49); Іван хекнув, засміявся (Стельмах, II, 1962, 235); // безос. Ніздрі Петру зарухались, він потяг у легені повітря, видихнув, аж хекнуло, наче ковальський міх (Чаб., Балкан. весна, 1960, 8)
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 50.
