Відмінності між версіями «Тлуса»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
(не показані 5 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ris2.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ris1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ris1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ris.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ris.jpg|x140px]] | ||
Рядок 20: | Рядок 19: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|VznTT7Wnldo}} | ||
+ | {{#ev:youtube|jcUAtn7Npk4}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | *[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/178978/тлуса] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 268. | |
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | 2.Український тлумачний словник |
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 11:20, 8 жовтня 2018
Тлуса, нар. Рысью. Та що се за коні, от як чаталає ними; я як пустю своїх тлуса, то далеко покину їх ззаду. Уман. у.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах.и
РИ́ССЮ, ТЛУСОЮ присл.
1. Швидким алюром, середнім між галопом і ступою (про коней). Коні.. рвонулись риссю, зашелестів під колесами пісок (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 35); // Верхи на конях цим алюром (про людей). Козаки знову сіли на коней і риссю спустились у долину (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 9).
2. розм. Бігом, швидко (про людей). Наказав [голова] шоферові риссю мчати до колгоспу по воли (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 137).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 268.
2.Український тлумачний словник