Відмінності між версіями «Мигунець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показано 13 проміжних версій цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
   
 
   
 
==Словник української мови в 11 тт.==
 
==Словник української мови в 11 тт.==
'''МИГУНЕ́ЦЬ''', нця́, ч., розм. Те саме, що кагане́ць 1. Шкарубкими пальцями вийняв [тато] з кишені вдвоє складену листівку, приступився ближче до мигунця (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787).
+
'''МИГУНЕ́ЦЬ''', нця́, ч., розм. Те саме, що кагане́ць ''1. Шкарубкими пальцями вийняв [тато] з кишені вдвоє складену листівку, приступився ближче до мигунця (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787).''
 +
 
 +
'''КАГАНЕ́ЦЬ''', нця́, ч.
 +
 
 +
1. Невеличкий світильник, що складається з гнота та посуду, у який наливається олія, лій чи гас. ''В хаті каганець ледве-ледве світив (Вовчок, І, 1955, 267); Тихо, наче гніт у каганці, зотлівало його старе життя (Мирний, IV, 1955, 30); На припічку тріскотів лойовий каганець (Сміл., Крила, 1954, 51).''
 +
==Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник==
 +
'''Кагане́ць''' (зменшене — кага́нчик) —
 +
 
 +
1) невеликий світильник, що скла­дається з ґнота та посуду, у яку на­ливають олію, лій чи гас; за по­вір’ям, загаслий каганець несе смерть. ''Живе, як каганець без лою (приказка); у сполученні: каганці́ в оча́х — іскри від отриманого удару;''
 +
 
 +
2) стара жартівлива назва великої чарки. ''Будем пити з каганця та й чарочки до денця (М. Номис).''
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 9: Рядок 19:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:kaganets1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:kaganets1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kaganets2.jpg|x140px]]
  
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Gl3HA8bfa44}}
 +
{{#ev:youtube|RUC7FESjqyQ}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
*[http://sum.in.ua/s/Myghunecj]
 +
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
1. Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 184—185.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:31, 7 жовтня 2018

Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.

Словник української мови в 11 тт.

МИГУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм. Те саме, що кагане́ць 1. Шкарубкими пальцями вийняв [тато] з кишені вдвоє складену листівку, приступився ближче до мигунця (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787).

КАГАНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

1. Невеличкий світильник, що складається з гнота та посуду, у який наливається олія, лій чи гас. В хаті каганець ледве-ледве світив (Вовчок, І, 1955, 267); Тихо, наче гніт у каганці, зотлівало його старе життя (Мирний, IV, 1955, 30); На припічку тріскотів лойовий каганець (Сміл., Крила, 1954, 51).

Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник

Кагане́ць (зменшене — кага́нчик) —

1) невеликий світильник, що скла­дається з ґнота та посуду, у яку на­ливають олію, лій чи гас; за по­вір’ям, загаслий каганець несе смерть. Живе, як каганець без лою (приказка); у сполученні: каганці́ в оча́х — іскри від отриманого удару;

2) стара жартівлива назва великої чарки. Будем пити з каганця та й чарочки до денця (М. Номис).

Ілюстрації

Kaganets1.jpg Kaganets2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 184—185.

Зовнішні посилання