Відмінності між версіями «Сесе»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
«Най знав, що то красти», — сесі слова завертілися йому в голові (Фр., IV, 1950, 479); Дивлюся на одну ріку — і бачу другу. Дивлюся на тамту — і сесю можу собі уявити (Хотк., II, 1966, 327). | «Най знав, що то красти», — сесі слова завертілися йому в голові (Фр., IV, 1950, 479); Дивлюся на одну ріку — і бачу другу. Дивлюся на тамту — і сесю можу собі уявити (Хотк., II, 1966, 327). | ||
− | + | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" |
Версія за 13:23, 6 жовтня 2018
Сесе, мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.
Словник української мови: в 11 тт.
СЕ́СЕ, займ. вказ., діал. Це.
«Най знав, що то красти», — сесі слова завертілися йому в голові (Фр., IV, 1950, 479); Дивлюся на одну ріку — і бачу другу. Дивлюся на тамту — і сесю можу собі уявити (Хотк., II, 1966, 327).
Медіа
Додаткова інформація
Джерела та література
1. Закарпатський діалект