Відмінності між версіями «Дивуватися»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
− | == | + | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.== |
− | + | ДИВУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол, правди і науки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Леся Українка, V, 1956, 59); Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 313). | |
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 13:15, 6 жовтня 2018
Дивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивляться. Кв. II. 324. Довго, довго дивувались на її уроду. Шевч. 30. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Ном. № 4908. Від дурня чую, то ся не дивую. Ном. № 6280. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Дивуватися з чого. Удивляться чему.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.
ДИВУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування. І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол, правди і науки? (Тарас Шевченко, II, 1953, 362); Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Леся Українка, V, 1956, 59); Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 313).