Відмінності між версіями «Білогривий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Білогривий, -а, -е.''' Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44.'' Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий.'' Грин. ІІІ. 245. Ум. '''Білогривенький.''' | '''Білогривий, -а, -е.''' Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44.'' Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий.'' Грин. ІІІ. 245. Ум. '''Білогривенький.''' | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | БІЛОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має світлу або сиву гриву. [Човен] підскакував і плигав, немов нісся кудись на білогривих звірах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); І десь летить зима полями на білогривому коні (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 20); * Образно. А з туману.. набігають Грізні, люті вали білогриві (Леся Українка, I, 1951, 68). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 183. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Бі]] | [[Категорія:Бі]] |
Поточна версія на 19:50, 4 жовтня 2018
Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Грин. ІІІ. 245. Ум. Білогривенький.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках БІЛОГРИ́ВИЙ, а, е. Який має світлу або сиву гриву. [Човен] підскакував і плигав, немов нісся кудись на білогривих звірах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); І десь летить зима полями на білогривому коні (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 20); * Образно. А з туману.. набігають Грізні, люті вали білогриві (Леся Українка, I, 1951, 68).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 183.