Відмінності між версіями «Кметиця»
(Створена сторінка: '''Кмети́ця, -ці, '''''ж. ''Крестьянка, жена крестьянина. ''Коб мі Бог дав такі косоньки, годна ж ...) |
(редагування статті) |
||
(не показано 3 проміжні версії 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кмети́ця, -ці, '''''ж. ''Крестьянка, жена крестьянина. ''Коб мі Бог дав такі косоньки, годна ж бим бути за кмітським сином, за кмітським сином кметицьов бути. ''Гол. ІV. 77. | '''Кмети́ця, -ці, '''''ж. ''Крестьянка, жена крестьянина. ''Коб мі Бог дав такі косоньки, годна ж бим бути за кмітським сином, за кмітським сином кметицьов бути. ''Гол. ІV. 77. | ||
[[Категорія:Км]] | [[Категорія:Км]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | Пов’язані слова: | ||
+ | КМІТИТИ, кмічу, кмітиш, рідко КМЕТИТИ, кмечу, кметиш і КМІТУВАТИ, рідко КМЕТУВАТИ, ую, уєш, недок. | ||
+ | 1. Те саме, що міркувати; розмірковувати. Сіла вона та й кмітить; вона сподівалась, чи не над'їде хто та підвезе її до другого села (Нечуй-Левицький, III, 1956, 210); Все на один лад кметуючи, дійшли вони до Волоської (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 26); — Як би вислизнути з-під ласкавої опіки [отамана]? — кмітували [друзі] (Яків Качура, II, 1958, 372); | ||
+ | // Розуміти, тямити. Уже дитина кметить (Словник Грінченка). | ||
+ | 2. за ким — чим, діал. Спостерігати, стежити. Радюк не зводив очей з Ольги й кмітив за нею (Нечуй-Левицький, I, 1956, 548). | ||
+ | 3. діал. Зауважувати, помічати. З тим я й поїхав, а вже кмітую, що мій Савка аж горить з нетерплячки (Іван Франко, II, 1950, 42). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 195. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | КМЕТИЦЯ | ||
+ | -- хазяйка [VI] | ||
+ | -- кметиця (170)—заможна селянка [MО] | ||
+ | -і, ж., зах. | ||
+ | Селянка. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кметиця1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кметиця3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кметиця.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|IGpMCEuB-pE}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki/Кметы Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 17:42, 4 жовтня 2018
Кмети́ця, -ці, ж. Крестьянка, жена крестьянина. Коб мі Бог дав такі косоньки, годна ж бим бути за кмітським сином, за кмітським сином кметицьов бути. Гол. ІV. 77.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Пов’язані слова: КМІТИТИ, кмічу, кмітиш, рідко КМЕТИТИ, кмечу, кметиш і КМІТУВАТИ, рідко КМЕТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Те саме, що міркувати; розмірковувати. Сіла вона та й кмітить; вона сподівалась, чи не над'їде хто та підвезе її до другого села (Нечуй-Левицький, III, 1956, 210); Все на один лад кметуючи, дійшли вони до Волоської (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 26); — Як би вислизнути з-під ласкавої опіки [отамана]? — кмітували [друзі] (Яків Качура, II, 1958, 372); // Розуміти, тямити. Уже дитина кметить (Словник Грінченка). 2. за ким — чим, діал. Спостерігати, стежити. Радюк не зводив очей з Ольги й кмітив за нею (Нечуй-Левицький, I, 1956, 548). 3. діал. Зауважувати, помічати. З тим я й поїхав, а вже кмітую, що мій Савка аж горить з нетерплячки (Іван Франко, II, 1950, 42). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 195.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
КМЕТИЦЯ -- хазяйка [VI] -- кметиця (170)—заможна селянка [MО] -і, ж., зах. Селянка.