|
|
Рядок 2: |
Рядок 2: |
| [[Категорія:Ра]] | | [[Категорія:Ра]] |
| | | |
− | Рахма́н — за українським народним повір'ям, мешканень міфічного краю, праведний християн.
| + | ==Сучасні словники== |
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
| + | ==Ілюстрації== |
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| + | |- valign="top" |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
| + | |} |
| | | |
− | З віруванням в існування рахманів пов'язана українська традиція пускати рікою в Страсний четвер або суботу шкарлупки великодніх яєць. Вважалося, що рахмани святкуватимуть Великдень, коли ці шкарлупки допливуть до них, а саме на Переполовинення П'ятидесятниці. Через це Переполовинення в народі називалось Рахманським Великоднем.
| + | ==Медіа== |
| | | |
− | Рахмани і Рахманський Великдень згадуються ще в Повісті минулих літ з посиланням на Георгія Амартола.
| + | ==Див. також== |
| | | |
− | Також існує фантастичне сказання про блаженне життя брахманів, або індійських брамінів, навернених у християнство, — «Ходіння Зосима до рахманів». В ньому оповідається, що Зосим сорок днів не їв та прохав Бога показати йому край блаженних християн. Бог виконав його бажання: верблюд перевіз Зосима через пустелю, а потім його вітром принесло до річки, за якою жили блаженні. Зосим перетнув річку по схиленим над берегом деревам і провів на рахманській землі сім днів.
| + | ==Джерела та література== |
| | | |
− | В «Ходінні…» розказується, що рахмани цілодобово моляться, харчуються плодами землі і п'ють солодку воду, що витікає з-під кореня якогось дерева. В них немає ані залізного посуду, ані залізних ножів, ані золота, срібла, одягу, будинків (ночують в печерах). Вони не знають вогню та не вирощують виноград. Шлюби серед рахманів існують лише до другої дитини в сім'ї, після появи якої чоловік та жінка живуть у целібаті.
| + | ==Зовнішні посилання== |
| | | |
− | Моляться рахмани про праведних та грішних людей світу. Про них їм розповідають янголи, зокрема про те, кому скільки судилося жити. Зосимові таку турботу рахмани пояснили наступними словами: «ми від вашого роду є».
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут жуналісики]] |
− | | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
− | Під час посту харчуються не фруктами, як зазвичай, а манною небесною. Лише за появою манни орієнтуються в часі, бо, за народним повір'ям, не ведуть власного числення часу. Саме через це святкують Великдень, коли до них допливають шкарлупки яєць.
| + | |
− | | + | |
− | Живуть рахмани від 100 до 860 років, а деякі і до 1800. Знають час своєї смерті та вмирають без хвороб та страху.
| + | |
− | | + | |
− | За деякими народними повір'ями, рахмани мешкають під землею, а шкарлупки перетворюються назад на цілі яйця, коли допливають в рахманський край. Одного яйця вистачає на рік дванадцятьом рахманам.
| + | |