Відмінності між версіями «Стів»
(Створена сторінка: '''Стів, сто́лу, '''''м. ''= '''Стіл. '''Шух. І. 98. Категорія:Ст) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Стів, сто́лу, '''''м. ''= '''Стіл. '''Шух. І. 98. | '''Стів, сто́лу, '''''м. ''= '''Стіл. '''Шух. І. 98. | ||
[[Категорія:Ст]] | [[Категорія:Ст]] | ||
| + | =Сучасні словники= | ||
| + | Стів, стіл - предмет меблів, який складається з горизонтальної поверхні (стільни́ці)[1]і ніжок. Вперше столи з'являються в Давньому Єгипті і потім використовуються повсюдно. | ||
| + | |||
| + | Столи можуть мати прямокутну, овальну, трикутну чи іншу форми. Число ніжок — 3, 4 і більше. Трикутні столи називають косими[2]. Столи можуть мати шухлядки для зберігання різних речей. | ||
| + | =Етимологія= | ||
| + | Українське слово стіл, разом з відповідниками в інших слов'янських мовах (біл. , рос. , болг. і мак. стол, пол. stóɫ, чеськ. stůl, серб. сто̑, словен. stòl) походить від прасл. *stolъ. Існують три версії, які пояснюють первісне значення цього слова. | ||
| + | |||
| + | Пов'язується з прасл. *stati («стояти») і виводиться від пра-і.е. *stoh₂los. Тоді спорідненими словами вважаються лит. stãlas («стіл») та pastõlai («підмостки»), прусськ. stalis, та лит. ùžstalis («місце за столом»), прус. stallit («стояти»), гот. stōls («стілець»), дав.-ісл. stóll («стіл») та borÞstóll («станина столу»), давн-англ. stōl («стілець», «престол»), англ. stool («табурет»), нім. Stuhl («стілець»)[3]. Тобто «те, що стоїть». | ||
| + | Від прасл. *stьlati («стелити»), тобто «щось розстелене», «скатертина»[3]. Прибічники цієї версії вказують на варіант з наголошеним останнім складом у родовому відмінку (стола́), яке збігається з наголошенням слова «стелю»[4]. | ||
| + | Деякими мовознавцями (Мейє, Траутман, Уленбек, Розвадовський) порівнюється з дав.-інд. sthálam, sthalī («узвишшя», «горб», «материк»)[4]. Тобто первісне значення — «узвишшя». | ||
| + | =Стіл і символіка= | ||
| + | Стіл має широке поле символічних значень у європейській культурі. Стіл, за яким родина збирається на трапезу є символом дому і домашнього затишку. Традиція зустрічати гостей накритим столом робить стіл також символом гостинності. | ||
| + | |||
| + | Особливе символічне значення має круглий стіл. Завдяки округлій формі стола, жодна із сидячих за таким столом осіб не може опинитися у привілейованому положенні, тоді як звичайний прямокутний стіл має довші та вужчі сторони. Пов'язуваний з легендою про короля Артура і його лицарях, круглий стіл у висліді став символом порозуміння та народного єднання, зокрема в Польщі після проведених 1989 року переговорів за круглим столом. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:stil.jpg|x140px]]\ | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:stil2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | =Джерела та література= | ||
| + | Стільниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. | ||
| + | |||
| + | Косий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. | ||
| + | |||
| + | Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X. | ||
| + | |||
| + | М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973. | ||
| + | |||
| + | =Зовнішні посилання= | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/Стіл | ||
Поточна версія на 17:17, 3 жовтня 2018
Стів, сто́лу, м. = Стіл. Шух. І. 98.
Зміст
Сучасні словники
Стів, стіл - предмет меблів, який складається з горизонтальної поверхні (стільни́ці)[1]і ніжок. Вперше столи з'являються в Давньому Єгипті і потім використовуються повсюдно.
Столи можуть мати прямокутну, овальну, трикутну чи іншу форми. Число ніжок — 3, 4 і більше. Трикутні столи називають косими[2]. Столи можуть мати шухлядки для зберігання різних речей.
Етимологія
Українське слово стіл, разом з відповідниками в інших слов'янських мовах (біл. , рос. , болг. і мак. стол, пол. stóɫ, чеськ. stůl, серб. сто̑, словен. stòl) походить від прасл. *stolъ. Існують три версії, які пояснюють первісне значення цього слова.
Пов'язується з прасл. *stati («стояти») і виводиться від пра-і.е. *stoh₂los. Тоді спорідненими словами вважаються лит. stãlas («стіл») та pastõlai («підмостки»), прусськ. stalis, та лит. ùžstalis («місце за столом»), прус. stallit («стояти»), гот. stōls («стілець»), дав.-ісл. stóll («стіл») та borÞstóll («станина столу»), давн-англ. stōl («стілець», «престол»), англ. stool («табурет»), нім. Stuhl («стілець»)[3]. Тобто «те, що стоїть». Від прасл. *stьlati («стелити»), тобто «щось розстелене», «скатертина»[3]. Прибічники цієї версії вказують на варіант з наголошеним останнім складом у родовому відмінку (стола́), яке збігається з наголошенням слова «стелю»[4]. Деякими мовознавцями (Мейє, Траутман, Уленбек, Розвадовський) порівнюється з дав.-інд. sthálam, sthalī («узвишшя», «горб», «материк»)[4]. Тобто первісне значення — «узвишшя».
Стіл і символіка
Стіл має широке поле символічних значень у європейській культурі. Стіл, за яким родина збирається на трапезу є символом дому і домашнього затишку. Традиція зустрічати гостей накритим столом робить стіл також символом гостинності.
Особливе символічне значення має круглий стіл. Завдяки округлій формі стола, жодна із сидячих за таким столом осіб не може опинитися у привілейованому положенні, тоді як звичайний прямокутний стіл має довші та вужчі сторони. Пов'язуваний з легендою про короля Артура і його лицарях, круглий стіл у висліді став символом порозуміння та народного єднання, зокрема в Польщі після проведених 1989 року переговорів за круглим столом.
Ілюстрації
 \
|
|
Джерела та література
Стільниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Косий // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.
