Відмінності між версіями «Животіти»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дмк.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дмк.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Жити.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 08:04, 3 жовтня 2018
Животіти, -тію, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Ном. № 5300. Так моїй Марусі не животіти? аж скрикнув Наум. Кв. І. 95. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. Рудч. Ск. І. 99.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах.
ЖИВОТІТИ, ію, ієш, недок.
1. Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи смислу життя. Їм усім здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 255); — Животієш, як худоба, навіть гірше, бо худобу принаймні годують, а хлопа ніхто не спитає, чи мав він шматок хліба, чи ні (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 72); Вона теплими очима глянула, на той стіл, адже на ньому народжувались листи, що являли зараз для неї весь смисл життя, без яких вона не жила б, а животіла (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 186).
2. Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. Раніше в селі школа ледве животіла, а в революцію і зовсім закрилась (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 98); Підприємство животіло під вічною загрозою векселів, які щохвилини могли бути опротестовані і тим самим потягти у безодню банкротства все підприємство (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 146).
3. заст. Бути живим; жити. — Я буду любити тебе довіку, доки стоятиме земля, животітимуть люди й світитиме сонце. Ти будеш навіки моєю! — сказав Громовик (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 10); — Чуєш: тільки слово кому — не животітимеш! — прошептав він і пішов з двору (Панас Мирний, III, 1954, 119).
Ілюстрації
|
|
|
|
Синоніми
ЖИВОТІТИ :(без радощів) СКНІТИ, нидіти, нудити світом;не вмирати, жити.
Переклад на англійську
vegetate verb(73% of use):збільшуватися, озеленяти, рости; live verb(13% of use):витримувати, жити, зжити, існувати, мешкати; exist verb(13% of use):бути, жити, існувати.
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 527.
