Відмінності між версіями «Животіти»

Версія за 07:42, 3 жовтня 2018

Животіти, -тію, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Ном. № 5300. Так моїй Марусі не животіти? аж скрикнув Наум. Кв. І. 95. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. Рудч. Ск. І. 99.

Словник української мови: в 11 томах.

ЖИВОТІТИ, ію, ієш, недок.

1. Жити в тяжких умовах, зазнаючи недостачі в усьому, не відчуваючи смислу життя. Їм усім здавалось, що вони не жили, а тільки животіли на чужині, тиняючись в наймах по усяких місцях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 255); — Животієш, як худоба, навіть гірше, бо худобу принаймні годують, а хлопа ніхто не спитає, чи мав він шматок хліба, чи ні (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 72); Вона теплими очима глянула, на той стіл, адже на ньому народжувались листи, що являли зараз для неї весь смисл життя, без яких вона не жила б, а животіла (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 186).

2. Існувати в тяжких умовах, без розвитку, руху вперед, постійно зазнаючи труднощів. Раніше в селі школа ледве животіла, а в революцію і зовсім закрилась (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 98); Підприємство животіло під вічною загрозою векселів, які щохвилини могли бути опротестовані і тим самим потягти у безодню банкротства все підприємство (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 146).

3. заст. Бути живим; жити. — Я буду любити тебе довіку, доки стоятиме земля, животітимуть люди й світитиме сонце. Ти будеш навіки моєю! — сказав Громовик (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 10); — Чуєш: тільки слово кому — не животітимеш! — прошептав він і пішов з двору (Панас Мирний, III, 1954, 119).

Ілюстрації

Синоніми

ЖИВОТІТИ :(без радощів) СКНІТИ, нидіти, нудити світом;не вмирати, жити.

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання