Відмінності між версіями «Чаєня»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | 1. Пташа чайки. Ой ішли чумаки, весело співали І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали (Народна лірика, 1956, 75); Крайнюк гірко примружує очі і заздро позирає на одиноку чайку, що голосно квилить і падає до води, мов когось шукає і не знаходить.. Наче чаєнят своїх десь розгубила (Василь Кучер, Голод, 1961, 194). | |
| + | 2. розм. Пестливе називання дитини (перев. при звертанні). [Ївдя:] Як же ся мають мої чаєнята, мої кралечки мальовані? Чи ж живенькі вони, здоровенькі? | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Поточна версія на 20:21, 2 жовтня 2018
Чаєня, -няти, с. Птенецъ пигалицы. Чаєчку загнали, чаєнят забрали. Рудч. Чп. 88. Ум. Чаєнятко.
Зміст
Сучасні словники
1. Пташа чайки. Ой ішли чумаки, весело співали І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали (Народна лірика, 1956, 75); Крайнюк гірко примружує очі і заздро позирає на одиноку чайку, що голосно квилить і падає до води, мов когось шукає і не знаходить.. Наче чаєнят своїх десь розгубила (Василь Кучер, Голод, 1961, 194). 2. розм. Пестливе називання дитини (перев. при звертанні). [Ївдя:] Як же ся мають мої чаєнята, мої кралечки мальовані? Чи ж живенькі вони, здоровенькі?
Ілюстрації
|
|
