Відмінності між версіями «Димно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
ДИМНО, присл. З димом, димлячи. Завод залізом димно дзенькав (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 252);
 +
//  у знач. присудк. сл. У Києві огонь горить, в Дорогинці димно; Як убили Саливона — Усім панам дивно (Народна лірика, 1956, 113).
 +
 +
ДИМЧА́СТИЙ, а, е. Який має вигляд диму, подібний до диму. Повінув вітрець; розірвав димчасту хмарку, що застувала сонце (Панас Мирний, II, 1954, 77); Густа димчаста завіса вкрила обрій (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 154);
 +
//  Який має колір сірого диму; попелясто-сірий. На обочині зачорніли димчастими краплинками ягід кущі терену (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 141).
 +
▲ Димчастий топаз (кварц) — різновид прозорого або напівпрозорого кварцу попелясто-сірого або бурого забарвлення. Гірський кришталь, забарвлений домішками в ліловий колір, називається аметистом, а в буруватий — димчастим топазом (Загальна хімія, 1955, 445); Димчасті окуляри — захисні окуляри із склом темного кольору. За рулем сидів маленький боєць у великих димчастих окулярах (Олесь Гончар, I, 1954, 80).
 +
 +
ДИ́МНО, присл. З димом, димлячи. Завод залізом димно дзенькав (Сос., Щастя.., 1962, 252); // у знач. присудк. сл. У Києві огонь горить, в Дорогинці димно; Як убили Саливона — Усім панам дивно (Нар. лірика, 1956, 113).
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 20:56, 2 жовтня 2018

Димно, нар. Дымно. Не топила, не курила, по сінечках димно. Мет. 16.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДИМНО, присл. З димом, димлячи. Завод залізом димно дзенькав (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 252); // у знач. присудк. сл. У Києві огонь горить, в Дорогинці димно; Як убили Саливона — Усім панам дивно (Народна лірика, 1956, 113).

ДИМЧА́СТИЙ, а, е. Який має вигляд диму, подібний до диму. Повінув вітрець; розірвав димчасту хмарку, що застувала сонце (Панас Мирний, II, 1954, 77); Густа димчаста завіса вкрила обрій (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 154); // Який має колір сірого диму; попелясто-сірий. На обочині зачорніли димчастими краплинками ягід кущі терену (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 141). ▲ Димчастий топаз (кварц) — різновид прозорого або напівпрозорого кварцу попелясто-сірого або бурого забарвлення. Гірський кришталь, забарвлений домішками в ліловий колір, називається аметистом, а в буруватий — димчастим топазом (Загальна хімія, 1955, 445); Димчасті окуляри — захисні окуляри із склом темного кольору. За рулем сидів маленький боєць у великих димчастих окулярах (Олесь Гончар, I, 1954, 80).

ДИ́МНО, присл. З димом, димлячи. Завод залізом димно дзенькав (Сос., Щастя.., 1962, 252); // у знач. присудк. сл. У Києві огонь горить, в Дорогинці димно; Як убили Саливона — Усім панам дивно (Нар. лірика, 1956, 113).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання