Відмінності між версіями «Луговина»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Лу]] | [[Категорія:Лу]] | ||
| − | == | + | == Тлумачення слова у сучасних словниках == |
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | |
[http://sum.in.ua/s/lughovyna Академічний словник української мови] | [http://sum.in.ua/s/lughovyna Академічний словник української мови] | ||
| Рядок 12: | Рядок 11: | ||
2. розм. Те саме, що луг 1. Ви побувайте в нас на луговині У весняній погожій тихій днині (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 78). | 2. розм. Те саме, що луг 1. Ви побувайте в нас на луговині У весняній погожій тихій днині (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 78). | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:04_big.jpg| | ||
| + | Файл:f_lugovina-_shishelov_igor_1373783602.jpg| | ||
| + | Файл:Image0440.jpg| | ||
| + | </gallery> | ||
| + | == Синоніми до слова "луговина" == | ||
[https://uk.worldwidedictionary.org/луговина Всесвітній словник української мови] | [https://uk.worldwidedictionary.org/луговина Всесвітній словник української мови] | ||
| Рядок 18: | Рядок 23: | ||
ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю), ЛАЗдіал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НАрозм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКАдіал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п’ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); - Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! - кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім’ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косаріуже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (М. Стельмах). | ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю), ЛАЗдіал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НАрозм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКАдіал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п’ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); - Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! - кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім’ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косаріуже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (М. Стельмах). | ||
| + | |||
| + | == Відмінювання слова "луговина"== | ||
'''Словник відмінків:''' | '''Словник відмінків:''' | ||
Версія за 18:49, 2 жовтня 2018
Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Лебед. у. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. Стор. II. 100. 2) Родъ лозы. Вх. Зн. 33.
Зміст
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний словник української мови
ЛУГО́ВИНА, и, жін.
1. Місце, де раніше був луг (див. луг 1). Сад Коржів розрісся по луговині, неначе ліс (Олекса Стороженко, I, 1957, 228); Незабаром віз, розкидаючи болото і хлюпаючи по калюжах, викотився на м'яку луговину (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 245).
2. розм. Те саме, що луг 1. Ви побувайте в нас на луговині У весняній погожій тихій днині (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 78).
Синоніми до слова "луговина"
Всесвітній словник української мови
Словник синонімів:
ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю), ЛАЗдіал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НАрозм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКАдіал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Хвилин за п’ятнадцять ліс кінчився і попереду розстилалися зелені луки (П. Кочура); - Знаєш, Василю, ще такою косою на моєму лазу ніхто не скуб травичку! - кинув ґазда (І. Чендей); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах, по сіножатях (І. Нечуй-Левицький); В поході часто і в бою, на свіжій луговині солдат згада сім’ю свою (М. Рудь); На одшибі стояв один одним Високий дуб; а там, за ним, ..простяглася Лужина шовкова геть-геть... (Укр. поети-романтики); У темняві вечора вирізьблювалися зелені свіжі царинки, вкриті, мов килимом, травичкою (А. Крушельницький); Ще не озвались на прилуці Уранішні перепілки, А косаріуже по ручці Пройшли від шляху до ріки (І. Вирган); На оболоні ходили корови, телята і щипали мокру травицю (Панас Мирний); Веслом озвалась оболоня, Кругами плесо б’є живе (М. Стельмах).
Відмінювання слова "луговина"
Словник відмінків:
| Відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | луго́вина | луго́вини |
| родовий | луго́вини | луго́вин |
| давальний | луго́вині | луго́винам |
| знахідний | луго́вину | луго́вини |
| орудний | луго́виною | луго́винами |
| місцевий | на/у луго́вині | на/у луго́винах |
| кличний | луго́вино* | луго́вини* |
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний словник української мови
Всесвітній словник української мови
