Відмінності між версіями «Люшня»
(→Сучасні словники) |
|||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Люшня́, -ні́, '''''ж. ''= '''Лушня. '''''А оглянься, люшню згубиш. ''Полт. Ум. '''Люшенька. ''' | '''Люшня́, -ні́, '''''ж. ''= '''Лушня. '''''А оглянься, люшню згубиш. ''Полт. Ум. '''Люшенька. ''' | ||
[[Категорія:Лю]] | [[Категорія:Лю]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ЛЮШНЯ́, і, жін. Дерев'яна деталь, яка зв'язує вісь воза з полудрабком. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає? [Василь:] Полудрабки, спиці, люшня (Володимир Самійленко, II, 1958, 108); [Полтавець:] Їхали ми з дядьком возом.. Коли це люшня тільки хрясь! Віз перекинувся (Яків Баш, П'єси, 1958, 25); * У порівняннях. Довго ще стоїть [Никанор] посеред хати, звісивши руки, мов дві тяжкі незграбні люшні (Іван Микитенко, II, 1957, 80). Частина волового воза : упорка дугою, надіта проухом на кінець осі і протягнута верхнім кінцем у віночок, в гужик, узятий за грядку (полудробок); на осі, вона приткнута чекою. Брусок, як правило вигнутий, що надівається на рукави осей разом з колесами і підтримує кузов. На чумацьких возах люшні мали розвилки, на які укладали поздовжню жердину. Деякі види возів замість люшень мають ручиці. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bankoboev Ru devushka u staroi telegi 800.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:210px-Фіра2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4pidvoda211117.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-Thomas river, information chart - rsa.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
+ | http://ebk.net.ua/Book/history/makarchuk_eu/part9/903.htm |
Поточна версія на 18:45, 2 жовтня 2018
Люшня́, -ні́, ж. = Лушня. А оглянься, люшню згубиш. Полт. Ум. Люшенька.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛЮШНЯ́, і, жін. Дерев'яна деталь, яка зв'язує вісь воза з полудрабком. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає? [Василь:] Полудрабки, спиці, люшня (Володимир Самійленко, II, 1958, 108); [Полтавець:] Їхали ми з дядьком возом.. Коли це люшня тільки хрясь! Віз перекинувся (Яків Баш, П'єси, 1958, 25); * У порівняннях. Довго ще стоїть [Никанор] посеред хати, звісивши руки, мов дві тяжкі незграбні люшні (Іван Микитенко, II, 1957, 80). Частина волового воза : упорка дугою, надіта проухом на кінець осі і протягнута верхнім кінцем у віночок, в гужик, узятий за грядку (полудробок); на осі, вона приткнута чекою. Брусок, як правило вигнутий, що надівається на рукави осей разом з колесами і підтримує кузов. На чумацьких возах люшні мали розвилки, на які укладали поздовжню жердину. Деякі види возів замість люшень мають ручиці.