Відмінності між версіями «Вівчарити»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
Доглядати, пасти вівці. Щонайкраща Чорногорська полонина вислизнула з бідняцьких рук, і то саме тоді, коли Юра був на верхах; він і всі товариші зареклися вівчарити тут (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 240); — Ого-го, як ти за літо виріс! Дивись, на ту весну підеш зі мною вівчарити! — хвалив Бучина внука (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 70); То можна вік цілий жити і не бачити тої краси, не зазнати тих величних вражень сили, що їх зазнаєш, ось так вівчарюючи (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 239); За довгі роки життя в горах він багато наслухався легенд, казок, оповідань, багато пригод сам пережив замолоду.. та й потім, коли вівчарював. | Доглядати, пасти вівці. Щонайкраща Чорногорська полонина вислизнула з бідняцьких рук, і то саме тоді, коли Юра був на верхах; він і всі товариші зареклися вівчарити тут (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 240); — Ого-го, як ти за літо виріс! Дивись, на ту весну підеш зі мною вівчарити! — хвалив Бучина внука (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 70); То можна вік цілий жити і не бачити тої краси, не зазнати тих величних вражень сили, що їх зазнаєш, ось так вівчарюючи (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 239); За довгі роки життя в горах він багато наслухався легенд, казок, оповідань, багато пригод сам пережив замолоду.. та й потім, коли вівчарював. | ||
Версія за 16:58, 2 жовтня 2018
Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Зміст
Сучасні словники
Доглядати, пасти вівці. Щонайкраща Чорногорська полонина вислизнула з бідняцьких рук, і то саме тоді, коли Юра був на верхах; він і всі товариші зареклися вівчарити тут (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 240); — Ого-го, як ти за літо виріс! Дивись, на ту весну підеш зі мною вівчарити! — хвалив Бучина внука (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 70); То можна вік цілий жити і не бачити тої краси, не зазнати тих величних вражень сили, що їх зазнаєш, ось так вівчарюючи (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 239); За довгі роки життя в горах він багато наслухався легенд, казок, оповідань, багато пригод сам пережив замолоду.. та й потім, коли вівчарював.