Відмінності між версіями «Пуринати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Пурина́ти, -на́ю, -єш, '''сов. в. '''пурну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Нырять, нырнуть. ''Пусти ж мен...)
 
(Медіа)
 
(не показані 8 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Пурина́ти, -на́ю, -єш, '''сов. в. '''пурну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Нырять, нырнуть. ''Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. ''Мет. 276. ''Діточки ''( = утята) ''пурнуть. ''Мет. 157. См. '''Пірнати. '''
 
'''Пурина́ти, -на́ю, -єш, '''сов. в. '''пурну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Нырять, нырнуть. ''Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. ''Мет. 276. ''Діточки ''( = утята) ''пурнуть. ''Мет. 157. См. '''Пірнати. '''
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
ПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до пурна́ти. Христя кинулась.. у воду, пурнула з головою у синю хвилю, виринає… (Мирний, III, 1954, 242); Щастя небогу навіки покинуло: В прірву, чи що, їй пурнуть? (Граб., І, 1959, 607); * Образно. Ми простяглися [в затишку].. І, випивши по чарці по малій, Пурнули стиха в свіжий сон ясний (Рильський, І, 1960, 170).
 +
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 391.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Purynaty.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Purynaty2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Purynaty3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Purynaty4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|QPizHLDs184}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
 
[[Категорія:Пу]]
 
[[Категорія:Пу]]

Поточна версія на 16:47, 2 жовтня 2018

Пурина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки ( = утята) пурнуть. Мет. 157. См. Пірнати.


Сучасні словники

ПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до пурна́ти. Христя кинулась.. у воду, пурнула з головою у синю хвилю, виринає… (Мирний, III, 1954, 242); Щастя небогу навіки покинуло: В прірву, чи що, їй пурнуть? (Граб., І, 1959, 607); * Образно. Ми простяглися [в затишку].. І, випивши по чарці по малій, Пурнули стиха в свіжий сон ясний (Рильський, І, 1960, 170).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 391.

Ілюстрації

Purynaty.jpg Purynaty2.jpg Purynaty3.jpg Purynaty4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання