Відмінності між версіями «Пуринати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пурина́ти, -на́ю, -єш, '''сов. в. '''пурну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Нырять, нырнуть. ''Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. ''Мет. 276. ''Діточки ''( = утята) ''пурнуть. ''Мет. 157. См. '''Пірнати. ''' | '''Пурина́ти, -на́ю, -єш, '''сов. в. '''пурну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Нырять, нырнуть. ''Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. ''Мет. 276. ''Діточки ''( = утята) ''пурнуть. ''Мет. 157. См. '''Пірнати. ''' | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | + | ==Сучасні словники== | |
ПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до пурна́ти. Христя кинулась.. у воду, пурнула з головою у синю хвилю, виринає… (Мирний, III, 1954, 242); Щастя небогу навіки покинуло: В прірву, чи що, їй пурнуть? (Граб., І, 1959, 607); * Образно. Ми простяглися [в затишку].. І, випивши по чарці по малій, Пурнули стиха в свіжий сон ясний (Рильський, І, 1960, 170). | ПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до пурна́ти. Христя кинулась.. у воду, пурнула з головою у синю хвилю, виринає… (Мирний, III, 1954, 242); Щастя небогу навіки покинуло: В прірву, чи що, їй пурнуть? (Граб., І, 1959, 607); * Образно. Ми простяглися [в затишку].. І, випивши по чарці по малій, Пурнули стиха в свіжий сон ясний (Рильський, І, 1960, 170). | ||
− | + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 391. | |
− | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px # | + | ==Ілюстрації== |
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Purynaty.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Purynaty2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Purynaty3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Purynaty4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|QPizHLDs184}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Пу]] |
Поточна версія на 16:47, 2 жовтня 2018
Пурина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки ( = утята) пурнуть. Мет. 157. См. Пірнати.
Зміст
Сучасні словники
ПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до пурна́ти. Христя кинулась.. у воду, пурнула з головою у синю хвилю, виринає… (Мирний, III, 1954, 242); Щастя небогу навіки покинуло: В прірву, чи що, їй пурнуть? (Граб., І, 1959, 607); * Образно. Ми простяглися [в затишку].. І, випивши по чарці по малій, Пурнули стиха в свіжий сон ясний (Рильський, І, 1960, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 391.