Відмінності між версіями «Пуринати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до пурна́ти. Христя кинулась.. у воду, пурнула з головою у синю хвилю, виринає… (Мирний, III, 1954, 242); Щастя небогу навіки покинуло: В прірву, чи що, їй пурнуть? (Граб., І, 1959, 607); * Образно. Ми простяглися [в затишку].. І, випивши по чарці по малій, Пурнули стиха в свіжий сон ясний (Рильський, І, 1960, 170). | |
| − | + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 391. | |
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 16:41, 2 жовтня 2018
Пурина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки ( = утята) пурнуть. Мет. 157. См. Пірнати.
Зміст
Сучасні словники
ПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до пурна́ти. Христя кинулась.. у воду, пурнула з головою у синю хвилю, виринає… (Мирний, III, 1954, 242); Щастя небогу навіки покинуло: В прірву, чи що, їй пурнуть? (Граб., І, 1959, 607); * Образно. Ми простяглися [в затишку].. І, випивши по чарці по малій, Пурнули стиха в свіжий сон ясний (Рильський, І, 1960, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 391.
Ілюстрації
|
|
|
|
