Відмінності між версіями «Погода»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
м
м
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Тлумачення слова у сучасних словниках - за допомогою [http://sum.in.ua/s/kunycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 
 +
ПОГО́ДА, и, жін. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді... (Іван Котляревський, I, 1952, 67); Погода була по-серпневому тиха й сонячна (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 278);  * Образно. — Газета, моє серце, — найтонший барометр, що визначає політичну погоду (Яків Качура, Вибр., 1953, 191);  * У порівняннях. Життя, кажуть, зжити — не поле перейти. Життя — що погода (Панас Мирний, I, 1949, 239);
 +
//  Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру і т. ін.). В сльоту чи погоду маленькою лажу було за гусьми на пашу, діти бавлю (Іван Франко, XIII, 1954, 435); Знову розвіхолилось. Кілька днів стояла погода.., а це піднялося таке, що й світу не видно (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 40);
 +
//  діал. Негода, сльота. Погода у вікно б'є, — зачиніть (Словник Грінченка).
 +
Зведення погоди — дані про стан атмосфери в певному місці, в певний час. За зібраними на них [метеорологічних станціях] відомостями складаються зведення погоди, які передаються по радіо в Центральний інститут погоди (Фізична географія, 5, 1956, 95).
 +
♦ Робити (зробити) погоду — вирішально впливати на що-небудь, мати вирішальне значення. [Петерсон:] Якщо я досі терпів деякі ваші вибрики, то лише тому, що ви не належите до людей, які роблять -погоду (Ярослав Галан, I, 1960, 396); — Яким би не був голова колгоспу, без вас, люди, без ваших рук, душевності і великодушності він погоди не зробить (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 309); Стає (стане) на погоді (на погоду) — встановлюється добра погода. — Може, на погоді стане, — подумав Тамара (Колгоспник України, 9, 1956, 31); У Забужжі було повно сонця, воно бриніло, тремтіла далека лісосмуга, і хотілось вірити, що стане на погоду (Радянська Україна, 29.VII 1962, 2); Чекати (ждати) коло (з) моря погоди див. море.
 +
 
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 715.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 20:36, 29 вересня 2018

Пого́да' - стан нижнього шару атмосфери в конкретній місцевості в конкретний час, або протягом тривалого часу (година, доба, декада, місяць). Характеризується рядом метеорологічних елементів, таких як вітер, температура, тиск, вологість, видимість та ін.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках - за допомогою Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОГО́ДА, и, жін. Стан атмосфери (хмарність, вологість, опади, температура повітря і т. ін.) у даному місці, в даний час. Еол, оставшись на господі, Зібрав всіх вітрів до двора, Велів поганій буть погоді... (Іван Котляревський, I, 1952, 67); Погода була по-серпневому тиха й сонячна (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 278); * Образно. — Газета, моє серце, — найтонший барометр, що визначає політичну погоду (Яків Качура, Вибр., 1953, 191); * У порівняннях. Життя, кажуть, зжити — не поле перейти. Життя — що погода (Панас Мирний, I, 1949, 239); // Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру і т. ін.). В сльоту чи погоду маленькою лажу було за гусьми на пашу, діти бавлю (Іван Франко, XIII, 1954, 435); Знову розвіхолилось. Кілька днів стояла погода.., а це піднялося таке, що й світу не видно (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 40); // діал. Негода, сльота. Погода у вікно б'є, — зачиніть (Словник Грінченка).

Зведення погоди — дані про стан атмосфери в певному місці, в певний час. За зібраними на них [метеорологічних станціях] відомостями складаються зведення погоди, які передаються по радіо в Центральний інститут погоди (Фізична географія, 5, 1956, 95). 

♦ Робити (зробити) погоду — вирішально впливати на що-небудь, мати вирішальне значення. [Петерсон:] Якщо я досі терпів деякі ваші вибрики, то лише тому, що ви не належите до людей, які роблять -погоду (Ярослав Галан, I, 1960, 396); — Яким би не був голова колгоспу, без вас, люди, без ваших рук, душевності і великодушності він погоди не зробить (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 309); Стає (стане) на погоді (на погоду) — встановлюється добра погода. — Може, на погоді стане, — подумав Тамара (Колгоспник України, 9, 1956, 31); У Забужжі було повно сонця, воно бриніло, тремтіла далека лісосмуга, і хотілось вірити, що стане на погоду (Радянська Україна, 29.VII 1962, 2); Чекати (ждати) коло (з) моря погоди див. море.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 715.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0