Відмінності між версіями «Дзизкучий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Великий тлумачний словник сучасної української мови) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zhalyat1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zhalyat2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zhalyat3.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 13:04, 26 вересня 2018
Дзизкучий, -а, -е. Жужжащій.
Зміст
Великий тлумачний словник сучасної української мови
Дзижчати -чи́ть, недок. Видавати одноманітні дрижачі звуки під час польоту (про комах). || Швидкими рухами, польотом і т. ін. створювати такі звуки.
…То диму молоко душа на жито точить,
З телячих стійл йдемо в шатро сталевих днів,
Маячить шлях один й не підуть наші очі
Ловити злота цвіт, блукати по стерні.
Бузок дзеленькотів про содові заводи,
Дзизкучий дзиз опік в ту мить змарнілий зір,
Коли заліз в твій спів — у мед золоторотий —
Й зазнав, які пісні везуть твої вози.
Та як же хороше гуртом зорю кохати
І мити їй в ставах волосся блиск рудий,
А з днем новітнім йти — з цим півником чубатим —
По пахощах життя у зоряні сади.
Хвильовий Микола