Відмінності між версіями «Яблушник»

Версія за 09:23, 25 вересня 2018

Я́блушник, -ка, м. Яблочный квасъ. МУЕ. I. 110.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КВАС, у, чол.

1. Кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом. На те квас, щоб його пити (Номис, 1864, № 5858); Він танцюватиме з найкращими панянками воєводства, питиме не квас, а запашні іспанські вина (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4); // Напій із фруктів, ягід або меду. Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка; ..та був і грушевий квас (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 241); Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 49); // Кислий настій із буряків, якого вживають до борщу. В борщі була сама за себе бутвина та квас (Нечуй-Левицький, II, 1956, 208).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник

Квас — кислуватий напій, який готують із житнього хліба або жит­нього борошна з солодом, також із меду, фруктів або з овочів; хлібний квас звуть ще сирівце́м; він відомий з княжої доби; доступний був найбіднішим верствам, тому казали: «Квас як у нас, так у вас» (тобто однакові злидні), «І від квасу дасть Бог красу» (і в бідній родині може вирости гарна дівчина); символізує незгоду, незадоволення: «Хтось наївся квасу, а мені оскома напа­ла». На те квас, щоб пити (М. Номис); Знайте нас: ми кислиці, із нас квас (М. Номис).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

• [1]
• [2]

Джерела та література

Зовнішні посилання