Відмінності між версіями «Ризка»
(Створена сторінка: '''Ри́зка, -ки, '''''ж. ''Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу. Черниг. г. [[Кате...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Ризка | |
− | [[Категорія: | + | 1. церк. Верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння. Благочинний надів ризи й почав читати молитви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 110); Січовий панотець Микита нашвидку, підтикавши ризи, з-під яких видно було добрячу козацьку шаблю, окропив святою водою козацькі лави (Яків Качура, Вибр., 1947, 214); Молоденький священик, призначений в Раїм на парафію, одягнув ризу, і почалася похоронна відправа (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 257); * У порівняннях. Черкне хто сірник, — і на мить виткнеться з пітьми з десяток сірих облич, здригнеться молочний туман і заграє, як риза в церкві, жовта осіння галузка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 71). |
+ | |||
+ | 2. Парадний одяг царів. А він собі [цар Давид], узявшись в боки, ..В червленій ризі похожає [походжає] (Тарас Шевченко, II, 1963, 91). | ||
+ | |||
+ | 3. Металеве покриття, оздоблення на іконах, що залишає відкритими лише зображення обличчя та рук; оклад. Ганна Федорівна послала його молодій образок в срібній позолоченій ризі (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 117); В церкві було темно й сумно; одна лише лампадка миготіла перед образом пречистої матері,.. граючи блищиками на срібній ризі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 66). | ||
+ | |||
+ | 4. заст., поет. Взагалі одяг. Їхала [Катерина] селом серед святочно вбраних людей, їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Гнат Хоткевич, II, 1966, 258); * Образно. День уже гас. Гори міняли своє блакитне убрання на рожеві з золотом ризи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 319); Верби жовтіли і слали на блакить води золоті ризи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 452). | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua/s/ryza | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Ілюстрації: | ||
+ | [[Файл:Риза.jpg]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 15:06, 19 січня 2018
Ризка 1. церк. Верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння. Благочинний надів ризи й почав читати молитви (Нечуй-Левицький, III, 1956, 110); Січовий панотець Микита нашвидку, підтикавши ризи, з-під яких видно було добрячу козацьку шаблю, окропив святою водою козацькі лави (Яків Качура, Вибр., 1947, 214); Молоденький священик, призначений в Раїм на парафію, одягнув ризу, і почалася похоронна відправа (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 257); * У порівняннях. Черкне хто сірник, — і на мить виткнеться з пітьми з десяток сірих облич, здригнеться молочний туман і заграє, як риза в церкві, жовта осіння галузка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 71).
2. Парадний одяг царів. А він собі [цар Давид], узявшись в боки, ..В червленій ризі похожає [походжає] (Тарас Шевченко, II, 1963, 91).
3. Металеве покриття, оздоблення на іконах, що залишає відкритими лише зображення обличчя та рук; оклад. Ганна Федорівна послала його молодій образок в срібній позолоченій ризі (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 117); В церкві було темно й сумно; одна лише лампадка миготіла перед образом пречистої матері,.. граючи блищиками на срібній ризі (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 66).
4. заст., поет. Взагалі одяг. Їхала [Катерина] селом серед святочно вбраних людей, їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Гнат Хоткевич, II, 1966, 258); * Образно. День уже гас. Гори міняли своє блакитне убрання на рожеві з золотом ризи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 319); Верби жовтіли і слали на блакить води золоті ризи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 452).
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]