Відмінності між версіями «Бридити»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Бридити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) '''= [[Бридитися]]. '''''Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. ''Подольск. г. ''Чи ти бридиш, куме? ''МВ. (КС. 1902. X. 145). | '''Бридити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) '''= [[Бридитися]]. '''''Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. ''Подольск. г. ''Чи ти бридиш, куме? ''МВ. (КС. 1902. X. 145). | ||
− | |||
[[Категорія:Бр]] | [[Категорія:Бр]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Словник української мови | ||
+ | [http://Академічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980) http://sum.in.ua/s/brydyty] | ||
+ | БРИ́ДИТИ, джу, диш, недок., діал. | ||
+ | 1. перех. Викликати в кого-небудь огиду. Підкупство бридило його гірш усього (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 36). | ||
+ | 2. неперех. Бридитися. Чого ти став такий вередливий? Усім бридиш (Словник Грінченка). | ||
+ | Всесвітній словник української мови | ||
+ | [http://Всесвітній%20словник%20української%20мови https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8] | ||
+ | Словник синонімів | ||
− | + | ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ [ГРЕ́БАТИ], ГИ́ДИТИСЯ діал., БРИ́ДИТИ діал., ГЕ́РБУВАТИ діал., ГАНЬБУВА́ТИ діал. - Я вже одвикла й од м’яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); - Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); - Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); [Степанида:] Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський). | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brydyty.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brydyty(2).jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Brydyty(1).jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 00:29, 29 листопада 2017
Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = Бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).
Сучасні словники
Словник української мови http://sum.in.ua/s/brydyty
БРИ́ДИТИ, джу, диш, недок., діал.
1. перех. Викликати в кого-небудь огиду. Підкупство бридило його гірш усього (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 36).
2. неперех. Бридитися. Чого ти став такий вередливий? Усім бридиш (Словник Грінченка).
Всесвітній словник української мови https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8
Словник синонімів
ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ [ГРЕ́БАТИ], ГИ́ДИТИСЯ діал., БРИ́ДИТИ діал., ГЕ́РБУВАТИ діал., ГАНЬБУВА́ТИ діал. - Я вже одвикла й од м’яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); - Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); - Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); [Степанида:] Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський).