Відмінності між версіями «Співун»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
| місцевий || на/у співуні, співунові || на/у співунах | | місцевий || на/у співуні, співунові || на/у співунах | ||
|- | |- | ||
| − | | кличний || співуне || | + | | кличний || співуне || співун |
| + | |} | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ertdfgdfs.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:trhgjmtyh.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tyutyuyrsty.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
Версія за 09:54, 28 листопада 2017
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СПІВУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка вміє і любить співати, багато співає. Бравий [Максим], широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун... (Панас Мирний, I, 1949, 213); Переді мною був не той Павло, безжурний співун і баламут, якого я звик бачити. Це був серйозний, витриманий юнак (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 10); // Про співочого птаха. Побачив він між рястом Солов'я І став йому гукати: «Здоров, співуні..» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 139); Даремно шукають очі в небесній синяві співуна (Олесь Донченко, VI, 1957, 238)..
Орфографічний словник
співун - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
| ВІДМІНОК | Однина | Множина |
|---|---|---|
| називний | співун | співуни |
| родовий | співуна | співунів |
| давальний | співунові,співуну | співунам |
| знахідний | співуна | співунів |
| орудний | співуном | співунами |
| місцевий | на/у співуні, співунові | на/у співунах |
| кличний | співуне | співун |
Ілюстрації
|
|
|
