Відмінності між версіями «Трибуна»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Тр]] | [[Категорія:Тр]] | ||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
'''вікіпедія''' | '''вікіпедія''' | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 09:20, 28 листопада 2017
Трибуна це...
1)піднесення, кафедра для оратора;
2)найвища споруда зі східчасто розташованими лавами для глядачів (публіки);
3)в переносному значенні — місце, де протікає і здійснюється політична, громадська, публіцистична діяльність.
Цікаві факти
Історія народних трибун - Народні трибуни (лат. tribuni plebis, букв. — плебейські трибуни) — у Стародавньому Римі посадові особи, які щорічно (з 494 р. до н. є.) обиралися з числа плебеїв на зборах по трибах. Спочатку обиралися 2 народних трибуни, а з 457 р. до н. є. — 10. Посада народних трибунів була введена для захисту плебеїв від свавілля патриціанських магістратів. Після закінчення боротьби патриціїв і плебеїв народні трибуни стали захисниками прав та інтересів всіх пересічних громадян. Народні трибуни мали право забороняти розпорядження або постанову будь-якого магістрату (крім диктатора і цензора) і сенату (право вето), арештовувати і накладати штрафи на магістратів (крім диктатора) і пересічних громадян, скликати засідання трибутних коміцій сенату і головувати на них, видавати едикти і пропонувати законопроекти. Особистість народного трибуна вважалася священною і недоторканною. Народні трибуни були зобов'язані постійно тримати двері будинку відкритими для громадян, що потребували захисту, і не залишати Рим більше ніж на добу, їхня влада була обмежена міською межею Рима. У періоди загострення соціальних протиріч народні трибуни, як правило, очолювали демократичний рух.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
вікіпедія
