Відмінності між версіями «Дишель»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(тлумачення слів) |
|||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{{#ev:youtube|m8EtxxWewBk}} | {{#ev:youtube|m8EtxxWewBk}} | ||
| − | + | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
http://sum.in.ua | http://sum.in.ua | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 22:49, 27 листопада 2017
Дишель, -шля, м. Дышло. НВолын. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Зміст
=Академічний тлумачний словник української мови
ДИ́ШЕЛЬ, шля, чол. Товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними. Він мав усе лиш одного коня і малий візок з дубовим дишлем (Василь Стефаник, I, 1949, 61); * Образно. Вже й віз небесний дишлем на світанок хилив і зірниця пломеніла на сході (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 344); // Така ж жердина у колісному сільськогосподарському інвентарі для з'єднання його з трактором або іншою машиною. Одновісний причіп складається з осі, ресорної підвіски, рами з дишлем та кузова (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 15).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
