Відмінності між версіями «Дишель»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Дишель, -шля, '''''м. ''Дышло. НВолын. у. ''Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем я і т...) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дишель, -шля, '''''м. ''Дышло. НВолын. у. ''Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем я і ти. ''Ном. стр. 302. № 431. | '''Дишель, -шля, '''''м. ''Дышло. НВолын. у. ''Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем я і ти. ''Ном. стр. 302. № 431. | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
| + | |||
| + | ==Академічний тлумачний словник української мови= | ||
| + | '''ДИ́ШЕЛЬ''', шля, чол. Товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними. Він мав усе лиш одного коня і малий візок з дубовим дишлем (Василь Стефаник, I, 1949, 61); * Образно. Вже й віз небесний дишлем на світанок хилив і зірниця пломеніла на сході (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 344); | ||
| + | // Така ж жердина у колісному сільськогосподарському інвентарі для з'єднання його з трактором або іншою машиною. Одновісний причіп складається з осі, ресорної підвіски, рами з дишлем та кузова (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 15). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pricep-dnepr-200k1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:450279388_1_644x461_dishel-do-velikogo-prichepa-zholkva.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:81703036.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bulls_plowing_in_the_mountains_of_paramo_Mucuchies.JPG|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|m8EtxxWewBk}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 22:49, 27 листопада 2017
Дишель, -шля, м. Дышло. НВолын. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Зміст
=Академічний тлумачний словник української мови
ДИ́ШЕЛЬ, шля, чол. Товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними. Він мав усе лиш одного коня і малий візок з дубовим дишлем (Василь Стефаник, I, 1949, 61); * Образно. Вже й віз небесний дишлем на світанок хилив і зірниця пломеніла на сході (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 344); // Така ж жердина у колісному сільськогосподарському інвентарі для з'єднання його з трактором або іншою машиною. Одновісний причіп складається з осі, ресорної підвіски, рами з дишлем та кузова (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 15).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
