Відмінності між версіями «Хвастик»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ХВАСТУ́Н''' - хвастовита людина; хвалько. | |
| − | + | ||
==Синоніми== | ==Синоніми== | ||
<ul><li>ХВАЛЬКО́ ''розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь)''</li></ul> <ul><li>ХВАСТУ́Н ''підсил. розм.''</li></ul><ul><li>ХВАСТ ''підсил. розм.''</li></ul> <ul><li>ВИХВАЛЯ́КА ''підсил. розм.''</li></ul> <ul><li>САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ ''(той, хто хвалить себе)''</li></ul> <ul><li>ФАНФАРО́Н ''розм. (хвалькуватий базіка)''</li></ul>. | <ul><li>ХВАЛЬКО́ ''розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь)''</li></ul> <ul><li>ХВАСТУ́Н ''підсил. розм.''</li></ul><ul><li>ХВАСТ ''підсил. розм.''</li></ul> <ul><li>ВИХВАЛЯ́КА ''підсил. розм.''</li></ul> <ul><li>САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ ''(той, хто хвалить себе)''</li></ul> <ul><li>ФАНФАРО́Н ''розм. (хвалькуватий базіка)''</li></ul>. | ||
Поточна версія на 20:57, 27 листопада 2017
Хвастик, -ка, м. = Хвастун. Мнж. 193. Хвастик з вас! МВ. (КС. 1902. X. 150).
Зміст
Сучасні словники
ХВАСТУ́Н - хвастовита людина; хвалько.
Синоніми
- ХВАЛЬКО́ розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь)
- ХВАСТУ́Н підсил. розм.
- ХВАСТ підсил. розм.
- ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.
- САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе)
- ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка)
Використання в літературі
- Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде)
- Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко);
- [Данило:] От уже й видко, що ти хваст! Чого ж то так, що як про тебе, то й пісня буде, а про мене ні? (І. Карпенко-Карий)
- Всі прозвали вихваляку, вихваляку, задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко)
- І в великому натхненні хоче ділом доказати [Атта Троль], що не марний самохвалець, а митець великий справді (Леся Українка).
Ілюстрації
 |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 34.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 390.
Зовнішні посилання
WorldwideDictionary.org [1]
