Відмінності між версіями «Співун»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Співун, -на, '''''м. ''Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131. Категорія:Сп) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Співун, -на, '''''м. ''Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131. | '''Співун, -на, '''''м. ''Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131. | ||
[[Категорія:Сп]] | [[Категорія:Сп]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | |||
| + | ===Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
| + | СПІВУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка вміє і любить співати, багато співає. Бравий [Максим], широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун... (Панас Мирний, I, 1949, 213); Переді мною був не той Павло, безжурний співун і баламут, якого я звик бачити. Це був серйозний, витриманий юнак (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 10); | ||
| + | // Про співочого птаха. Побачив він між рястом Солов'я І став йому гукати: «Здоров, співуні..» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 139); Даремно шукають очі в небесній синяві співуна (Олесь Донченко, VI, 1957, 238).. | ||
| + | |||
| + | ===Орфографічний словник=== | ||
| + | співун - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна | ||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! ВІДМІНОК !! Однина !! Множина | ||
| + | |- | ||
| + | | називний|| співун|| співуни | ||
| + | |- | ||
| + | | родовий || співуна|| співунів | ||
| + | |- | ||
| + | | давальний || співунові,співуну||співунам | ||
| + | |- | ||
| + | | знахідний || співуна || співунів | ||
| + | |- | ||
| + | | орудний||співуном|| співунами | ||
| + | |- | ||
| + | | місцевий || на/у співуні, співунові || на/у співунах | ||
| + | |- | ||
| + | | кличний || співуне || співуни | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 18:38, 27 листопада 2017
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СПІВУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка вміє і любить співати, багато співає. Бравий [Максим], широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун... (Панас Мирний, I, 1949, 213); Переді мною був не той Павло, безжурний співун і баламут, якого я звик бачити. Це був серйозний, витриманий юнак (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 10); // Про співочого птаха. Побачив він між рястом Солов'я І став йому гукати: «Здоров, співуні..» (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 139); Даремно шукають очі в небесній синяві співуна (Олесь Донченко, VI, 1957, 238)..
Орфографічний словник
співун - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
| ВІДМІНОК | Однина | Множина |
|---|---|---|
| називний | співун | співуни |
| родовий | співуна | співунів |
| давальний | співунові,співуну | співунам |
| знахідний | співуна | співунів |
| орудний | співуном | співунами |
| місцевий | на/у співуні, співунові | на/у співунах |
| кличний | співуне | співуни
Ілюстрації |
