Відмінності між версіями «Кликання»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Кликання, -ня, '''''с. ''Зовъ, призывъ. Категорія:Кл)
 
 
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Кликання, -ня, '''''с. ''Зовъ, призывъ.  
 
'''Кликання, -ня, '''''с. ''Зовъ, призывъ.  
 
[[Категорія:Кл]]
 
[[Категорія:Кл]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
'''КЛИ́КАННЯ''', я, сер. Дія за значенням кликати 1—3. ''На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий'' (Іван Франко, VI, 1951, 316).
 +
===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
'''кли́кання'''
 +
іменник середнього роду
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12клич.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kli4.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photo 2017-11-26 22-34-26.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Див.також==
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury/%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Знаки української етнокультури: Словник-довідник]===
 +
'''кли́кання''' — старовинний обря­довий акт, яким починається той чи інший обрядовий цикл; у вес­няному циклі обрядів, зверта­ючись до пташок (жайворонка, ластівки, ремеза, гоголя), закликали весну й літо; на Святвечір і Різдво кликали в хату Мороза «ку­тю їсти», задобрюючи тим самим лихі сили; у весільному обряді на­речена з дружкою кличе від свого імені та від імені батьків рідню, друзів і сусідів на весілля; у поми­нальних святах кличуть покійних родичів: «Святії родителі, ходіть до нас хліба-солі їсти».
 +
==Джерела та література==
 +
*Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 181.
 +
*Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 290-291.
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 22:37, 26 листопада 2017

Словник Грінченка

Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЛИ́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням кликати 1—3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (Іван Франко, VI, 1951, 316).

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

кли́кання іменник середнього роду

Ілюстрації

12клич.jpeg Kli4.jpeg Photo 2017-11-26 22-34-26.jpg

Див.також

Знаки української етнокультури: Словник-довідник

кли́кання — старовинний обря­довий акт, яким починається той чи інший обрядовий цикл; у вес­няному циклі обрядів, зверта­ючись до пташок (жайворонка, ластівки, ремеза, гоголя), закликали весну й літо; на Святвечір і Різдво кликали в хату Мороза «ку­тю їсти», задобрюючи тим самим лихі сили; у весільному обряді на­речена з дружкою кличе від свого імені та від імені батьків рідню, друзів і сусідів на весілля; у поми­нальних святах кличуть покійних родичів: «Святії родителі, ходіть до нас хліба-солі їсти».

Джерела та література

  • Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 181.
  • Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 290-291.