Відмінності між версіями «Додому»
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:1.jpg|міні|Асоціація зі словом "додому"]] | ||
'''Додому, '''''нар. ''Домой. ''Іде додому мій миленький. ''Мет. ''Прихожу я додому, нема мого пана. ''Чуб. V. 1. ''Уже сонце на лану, я додому полену. ''Чуб. ІІІ. 248. Ум. '''Додомку, додомоньку, додомочку. '''''Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! ''Бал. 30. ''Кличе мати сина з коршми додомочку. ''Чуб. V. 33. ''Вони напасуться, водиці нап’ються і додомку притрясуться. ''Мил. 41. | '''Додому, '''''нар. ''Домой. ''Іде додому мій миленький. ''Мет. ''Прихожу я додому, нема мого пана. ''Чуб. V. 1. ''Уже сонце на лану, я додому полену. ''Чуб. ІІІ. 248. Ум. '''Додомку, додомоньку, додомочку. '''''Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! ''Бал. 30. ''Кличе мати сина з коршми додомочку. ''Чуб. V. 33. ''Вони напасуться, водиці нап’ються і додомку притрясуться. ''Мил. 41. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| − | ДОДО́МУ, присл. У свій дім, на свою квартиру, до своєї сім'ї. Поспішалася вона од людей геть додому, до своєї хати (Марко Вовчок, I, 1955, 169); Пізно ввечері поверталась Галина зі зборів додому (Олесь Донченко, II, 1956, 496); | + | '''ДОДО́МУ''', присл. У свій дім, на свою квартиру, до своєї сім'ї. Поспішалася вона од людей геть додому, до своєї хати (Марко Вовчок, I, 1955, 169); Пізно ввечері поверталась Галина зі зборів додому (Олесь Донченко, II, 1956, 496); |
// На батьківщину, у рідні місця. Чути: героїв везе [Арго], несмертельною славою вкритих, хоч і не всім, що пішли, довелося вернути додому (Іван Франко, XIII, 1954, 315); Кінець війні. Додому (Олександр Довженко, I, 1958, 36). | // На батьківщину, у рідні місця. Чути: героїв везе [Арго], несмертельною славою вкритих, хоч і не всім, що пішли, довелося вернути додому (Іван Франко, XIII, 1954, 315); Кінець війні. Додому (Олександр Довженко, I, 1958, 36). | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний Інститут]] |
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
Поточна версія на 20:45, 26 листопада 2017
Додому, нар. Домой. Іде додому мій миленький. Мет. Прихожу я додому, нема мого пана. Чуб. V. 1. Уже сонце на лану, я додому полену. Чуб. ІІІ. 248. Ум. Додомку, додомоньку, додомочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Бал. 30. Кличе мати сина з коршми додомочку. Чуб. V. 33. Вони напасуться, водиці нап’ються і додомку притрясуться. Мил. 41.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОДО́МУ, присл. У свій дім, на свою квартиру, до своєї сім'ї. Поспішалася вона од людей геть додому, до своєї хати (Марко Вовчок, I, 1955, 169); Пізно ввечері поверталась Галина зі зборів додому (Олесь Донченко, II, 1956, 496); // На батьківщину, у рідні місця. Чути: героїв везе [Арго], несмертельною славою вкритих, хоч і не всім, що пішли, довелося вернути додому (Іван Франко, XIII, 1954, 315); Кінець війні. Додому (Олександр Довженко, I, 1958, 36).
