Відмінності між версіями «Псалтирь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
 
1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; книга псалмів. В неділю, Або в яке свято, Бере [Максим] святий псалтир в руки Та й іде читати У садочок (Тарас Шевченко, II, 1963, 275); Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя, білий рушник положили на ноги й по черзі читали псалтир молодими голосами (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135); Дід інколи, розкривши товстого пожовклого від часу псалтиря,.. перечитував уголос незрозуміле Грицеві писання (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 301);  
 
1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; книга псалмів. В неділю, Або в яке свято, Бере [Максим] святий псалтир в руки Та й іде читати У садочок (Тарас Шевченко, II, 1963, 275); Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя, білий рушник положили на ноги й по черзі читали псалтир молодими голосами (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135); Дід інколи, розкривши товстого пожовклого від часу псалтиря,.. перечитував уголос незрозуміле Грицеві писання (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 301);  
 
//  Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. Два годи вчив [Пістряк] часловець, півчварта года сидів над псалтирем (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 158); — Нам досить і тієї науки, яка була при Ярославі Мудрому: церковна азбука, часослов і псалтир (Михайло Стельмах, I, 1962, 335).  
 
//  Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. Два годи вчив [Пістряк] часловець, півчварта года сидів над псалтирем (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 158); — Нам досить і тієї науки, яка була при Ярославі Мудрому: церковна азбука, часослов і псалтир (Михайло Стельмах, I, 1962, 335).  
  Як (мов, наче і т. ін.) по псалтирю читає хто — хтось говорить, відповідає дуже чітко, без запинки. Усе мені одказує [Катря], як наче по псалтирю читає. — Чи ти коли згадувала нас? Згадувала людей? — Я молюся за вас і за всіх людей. — Спасибі. А ти вже мене тепер і трохи не любиш? — Господь повелів усіх любити (Марко Вовчок, I, 1955, 254).
+
   
 +
Як (мов, наче і т. ін.) по псалтирю читає хто — хтось говорить, відповідає дуже чітко, без запинки. Усе мені одказує [Катря], як наче по псалтирю читає. — Чи ти коли згадувала нас? Згадувала людей? — Я молюся за вас і за всіх людей. — Спасибі. А ти вже мене тепер і трохи не любиш? — Господь повелів усіх любити (Марко Вовчок, I, 1955, 254).
 
2. Старогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. Во псалтирі і тимпані Воспоєм благая, Яко бог кара неправих, Правим помагає (Тарас Шевченко, II, 1963, 289).
 
2. Старогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. Во псалтирі і тимпані Воспоєм благая, Яко бог кара неправих, Правим помагає (Тарас Шевченко, II, 1963, 289).
  
Рядок 17: Рядок 18:
 
2) Давньогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент.
 
2) Давньогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент.
  
===[http://slovopedia.org.ua/29/53407/19036.htmlУніверсальний словник-енциклопедія]===
+
===[http://slovopedia.org.ua/29/53407/19036.html Універсальний словник-енциклопедія]===
 
ПСАЛТИР  
 
ПСАЛТИР  
 
одна з книг Старого Заповіту, що складається з 150 молитовних піснеспівів, псалмів; назва походить від псалтиріон - струнного інструменту, у супроводі якого виконували псалми; євр. назва Сифер Тегіллім (Книга хвали); поставав упродовж Х-II ст. до н.е., є квінтесенцією орієнтальної мудрості, лірики й дидактики, сума старозаповітного богослов'я у високопоетичній формі; укладання П. приписують ініціативі та авторству Давида (згідно з гебрайським текстом - бл. 73 псалмів, за Септуаґінтою - 84), а також Асафа, Кораха, Мойсея, Соломона та ін.; вел. вплив на світову культуру; інтерпретації укр. мовою Т. Шевченка, І. Пулюя, І. Огієнка та ін.
 
одна з книг Старого Заповіту, що складається з 150 молитовних піснеспівів, псалмів; назва походить від псалтиріон - струнного інструменту, у супроводі якого виконували псалми; євр. назва Сифер Тегіллім (Книга хвали); поставав упродовж Х-II ст. до н.е., є квінтесенцією орієнтальної мудрості, лірики й дидактики, сума старозаповітного богослов'я у високопоетичній формі; укладання П. приписують ініціативі та авторству Давида (згідно з гебрайським текстом - бл. 73 псалмів, за Септуаґінтою - 84), а також Асафа, Кораха, Мойсея, Соломона та ін.; вел. вплив на світову культуру; інтерпретації укр. мовою Т. Шевченка, І. Пулюя, І. Огієнка та ін.
Рядок 35: Рядок 36:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Псалтырь3.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Псалтырь3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
|}
+
 
 
==Медіа==
 
==Медіа==
{{#ev:youtube| https://www.youtube.com/watch?v=BIQcSx57USw}}
+
{{#ev:youtube| BIQcSx57USw}}
 +
 
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
Рядок 45: Рядок 47:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
===[https://www.youtube.com/watch?v=BIQcSx57USw]===
 
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Книга_Псалмів Книга псалмів]===
 
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Книга_Псалмів Книга псалмів]===
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 18:35, 26 листопада 2017

Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Ном. № 162. Щоб за тобою псалтирь прочитали! Пожеланіе смерти. Чуб. V. 379.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПСАЛТИ́Р, я, чол. 1. Одна з біблійних книг Старого завіту, що складається із 150 псалмів; книга псалмів. В неділю, Або в яке свято, Бере [Максим] святий псалтир в руки Та й іде читати У садочок (Тарас Шевченко, II, 1963, 275); Простими польовими квітками убрали діти домовину свого вчителя, білий рушник положили на ноги й по черзі читали псалтир молодими голосами (Гнат Хоткевич, I, 1966, 135); Дід інколи, розкривши товстого пожовклого від часу псалтиря,.. перечитував уголос незрозуміле Грицеві писання (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 301); // Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. Два годи вчив [Пістряк] часловець, півчварта года сидів над псалтирем (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 158); — Нам досить і тієї науки, яка була при Ярославі Мудрому: церковна азбука, часослов і псалтир (Михайло Стельмах, I, 1962, 335).

Як (мов, наче і т. ін.) по псалтирю читає хто — хтось говорить, відповідає дуже чітко, без запинки. Усе мені одказує [Катря], як наче по псалтирю читає. — Чи ти коли згадувала нас? Згадувала людей? — Я молюся за вас і за всіх людей. — Спасибі. А ти вже мене тепер і трохи не любиш? — Господь повелів усіх любити (Марко Вовчок, I, 1955, 254). 2. Старогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент. Во псалтирі і тимпані Воспоєм благая, Яко бог кара неправих, Правим помагає (Тарас Шевченко, II, 1963, 289).

тлумачний словник української мови онлайн

псалтир


-я́, ч. 1) Одна з біблійних книг Старого Завіту, що складається із 150 псалмів; Книга псалмів. || Така книга, що використовувалась як підручник для навчання грамоти. 2) Давньогрецький і давньоєврейський багатострунний музичний інструмент.

Універсальний словник-енциклопедія

ПСАЛТИР одна з книг Старого Заповіту, що складається з 150 молитовних піснеспівів, псалмів; назва походить від псалтиріон - струнного інструменту, у супроводі якого виконували псалми; євр. назва Сифер Тегіллім (Книга хвали); поставав упродовж Х-II ст. до н.е., є квінтесенцією орієнтальної мудрості, лірики й дидактики, сума старозаповітного богослов'я у високопоетичній формі; укладання П. приписують ініціативі та авторству Давида (згідно з гебрайським текстом - бл. 73 псалмів, за Септуаґінтою - 84), а також Асафа, Кораха, Мойсея, Соломона та ін.; вел. вплив на світову культуру; інтерпретації укр. мовою Т. Шевченка, І. Пулюя, І. Огієнка та ін.

Іноземні словники

Псалтырь

Псалти́рь (от греч. псалтирион, ψαλτήριον – название струнного музыкального инструмента, цсл. Ѱалти́рь) – книга, входящая в составБиблии, которая состоит из 150 хвалебных, молитвенных, покаянных песней или псалмов (151-й, посвященный псалмопевцу Давиду, не входит в состав еврейской Псалтири, вставлен в греческой и славянской Библии для описания его жизни). Приемлемы оба варианта наименования Псалтирь (женск. род) и Псалтырь (мужск. род), но второй вариант древнее и точнее отражает фонетические особенности славянской (и русской) речи. Наименование Псалтири взято от музыкального струнного инструмента, с игрою на котором соединялось пение псалмов при ветхозаветном богослужении. Писателями псалмов, судя по надписаниям, были Моисей, Давид, Соломон, и многие другие; но так как 73 псалма надписываются именем Давида и многие из ненадписанных псалмов, вероятно, написаны им же, то и вся книга называется Псалтирью царя Давида. Содержание псалмов весьма разнообразно при одинаковой молитвенной (в смысле обращения человека к Богу) форме большинства из них: есть псалмы покаянные (например: Пс. 6, 24, 37, 50, 129, 136), благодарственные (Пс. 17, 29), хвалебные (Пс. 103, 145), просительные; есть кроме того псалмы и в собственном смысле учительные, например Пс.90. Наряду с этим учительно-молитвенным содержанием псалмов во многих из них находятся и пророчества о будущих событиях, особенно об Иисусе Христе и Его Церкви, – таких псалмов насчитывается более двадцати (Пс. 2, 8, 15, 18, 21, 23, 39, 40, 44, 50, 67, 68, 71, 88, 96, 101, 109, 117, 118, 129, 131, 142). В Православной Церкви, по примеру ветхозаветной, Псалтирь более всех других священных книг употребляется при богослужении, причем для каждого богослужения применены особые псалмы, которые поются или читаются либо в целом виде (например, на шестопсалмии и часах), либо по частям в так называемых прокимнах. Кроме того, за богослужением православной Церкви постоянно совершается рядовое чтение Псалтири. По Уставу церковному вся Псалтирь должна быть прочитана по порядку в течение седмицы, а во время Великого Поста – дважды за седмицу. В церковном употреблении Псалтирь разделяется на 20 частей – кафизм, или седальнов, т.е. таких отделений, после которых в древней церкви позволялось сидеть (во время полагавшихся вслед за чтением псалмов объяснений их).

Ілюстрації

Псалтирь2.jpg Псалтырь3.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Псалтирка

Псалтирний

Псалтирочний

Джерела та література

[1]

Книга псалмів

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Псалтир церковнослов'янською