Відмінності між версіями «Спочивок»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Спочивок, -вку, '''''м. ''= '''Спочив. '''Рудч. Чп. 254. ''Там собі безпечне девятого дня спочивок м...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | СПОЧИ́ВОК, вку, чол., розм. Те саме, що спочинок. Ніч криє і місто, і табір ворожий.. Поснули усі до спочивку охочі (Леся Українка, I, 1951, 112); Він ще трохи посперечався для ввічливості, але, врешті, зостався. Видимо, радий був теплу й спочивкові (Гнат Хоткевич, I, 1966, 164); Знесилені втомою, попадають [малолітки] десь під лісосмугою просто в грязюку, на короткий спочивок (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 109). | ||
| + | Без спочивку — те саме, що Без спочинку (див. спочинок). [Матвій:] А він.. нарівні зо всіма роботу всяку робе [робить]; одпочиватиму, каже, як умру. [Всі:] Надто працював, без спочивку (Карпенко-Карий, II, 1960, 164); [Микита:] Ох, нене ж моя ріднесенька, нащо ти мене породила? ..Маю я без спочивку страждати!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 117); Іти на спочивок — те саме, що Іти на спочинок (див. спочинок). — Та по панщині усі додому, до своєї хати, ідуть на спочивок (Марко Вовчок, I, 1955, 149). | ||
| + | [[Файл:CGJXBDJR.jpg|обрамити]] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Сп]] | [[Категорія:Сп]] | ||
Поточна версія на 19:29, 26 листопада 2017
Сучасні словники
СПОЧИ́ВОК, вку, чол., розм. Те саме, що спочинок. Ніч криє і місто, і табір ворожий.. Поснули усі до спочивку охочі (Леся Українка, I, 1951, 112); Він ще трохи посперечався для ввічливості, але, врешті, зостався. Видимо, радий був теплу й спочивкові (Гнат Хоткевич, I, 1966, 164); Знесилені втомою, попадають [малолітки] десь під лісосмугою просто в грязюку, на короткий спочивок (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 109).
Без спочивку — те саме, що Без спочинку (див. спочинок). [Матвій:] А він.. нарівні зо всіма роботу всяку робе [робить]; одпочиватиму, каже, як умру. [Всі:] Надто працював, без спочивку (Карпенко-Карий, II, 1960, 164); [Микита:] Ох, нене ж моя ріднесенька, нащо ти мене породила? ..Маю я без спочивку страждати!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 117); Іти на спочивок — те саме, що Іти на спочинок (див. спочинок). — Та по панщині усі додому, до своєї хати, ідуть на спочивок (Марко Вовчок, I, 1955, 149).
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
