Відмінності між версіями «Леміш»
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua/s/lemish Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| + | |||
| + | ЛЕМІ́Ш, меша, чол. Частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Борис Грінченко, II, 1963, 454); Бульдозери вже підійшли до Кургана, .. могутні машини ріжуть його сталевими лемешами, розрівнюють, розгортають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 285); Основні робочі органи канавокопача — фреза, леміш і двобічна полиця, встановлені на рухомій рамі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 55); * Образно. Проб'ється [весна] травою в полі, де ти сьогодні лежиш. Підніме спалену землю блискучий її леміш (Леонід Первомайський, II, 1958, 16); * У порівняннях. Бач — пику зморшками, мов лемішем, зорало! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 125). | ||
| + | ♦ Зробити з лемеша швайку; Звести з лемеша на швайку — досягти мізерних результатів. [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Тарас Шевченко, I, | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Леміш2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Леміш1.jpg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Леміш.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плуг_(1).jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|7hppnMmyMBA}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | ==Джерела та література== | + | ==Джерела та література== |
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 476. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 476. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 17:01, 26 листопада 2017
Леміш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? Да, дядьку, свято Яке свято? Чересло й леміш ізнято. ЗОЮР. І. 146. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Шевч. 669. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ном. № 7613. Ум. Леме́шик.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛЕМІ́Ш, меша, чол. Частина плуга або іншого землерийного знаряддя, що підрізує шар землі знизу. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає (Борис Грінченко, II, 1963, 454); Бульдозери вже підійшли до Кургана, .. могутні машини ріжуть його сталевими лемешами, розрівнюють, розгортають (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 285); Основні робочі органи канавокопача — фреза, леміш і двобічна полиця, встановлені на рухомій рамі (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 55); * Образно. Проб'ється [весна] травою в полі, де ти сьогодні лежиш. Підніме спалену землю блискучий її леміш (Леонід Первомайський, II, 1958, 16); * У порівняннях. Бач — пику зморшками, мов лемішем, зорало! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 125). ♦ Зробити з лемеша швайку; Звести з лемеша на швайку — досягти мізерних результатів. [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Тарас Шевченко, I,
Ілюстрації
|
|
|
.jpg)
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 476. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 476.
