Відмінності між версіями «Мосяж»
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | На Гуцульщині мосяжем називали сплав кольорових металів, до складу якого входили мідь, олово і сурма. З цього сплаву робили різноманітні вироби і прикраси. Але під поняттям «мосяжництво» розумілася взагалі художня обробка кольорових металів і виготовлення з них різноманітних виробів. Народні майстри за допомогою примітивної техніки відливали та оздоблювали карбуванням, гравіюванням і металевою інкрустацією різні предмети господарського вжитку (ножі, кресала, лускоріхи), жіночі прикраси, убрання, гуцульські топірці тощо. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 16:15, 26 листопада 2017
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МОСЯ́Ж, у, ч., рідко. Те саме, що лату́нь; жовта мідь. Відлитий з мосяжу гуцульський постіл (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 61).
(Від польськ. mosiądz, чес. mosaz, словац. mosadz — жовта мідь, латунь) — різновид художньої обробки металів (міді, латуні, бронзи), а також виготовлення з цих металів різноманітних виробів.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
На Гуцульщині мосяжем називали сплав кольорових металів, до складу якого входили мідь, олово і сурма. З цього сплаву робили різноманітні вироби і прикраси. Але під поняттям «мосяжництво» розумілася взагалі художня обробка кольорових металів і виготовлення з них різноманітних виробів. Народні майстри за допомогою примітивної техніки відливали та оздоблювали карбуванням, гравіюванням і металевою інкрустацією різні предмети господарського вжитку (ножі, кресала, лускоріхи), жіночі прикраси, убрання, гуцульські топірці тощо.