|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | =Словник Грінченка=
| |
| | '''Пусте́льний, -а, -е. '''Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323). | | '''Пусте́льний, -а, -е. '''Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323). |
| − |
| |
| | [[Категорія:Пу]] | | [[Категорія:Пу]] |
| − | == Сучасні словники: ==
| |
| − | [http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
| |
| − | '''ПУСТЕЛЬНИЙ'''''', а, е.
| |
| − | 1. Прикм. до пустеля 1. Після мінералогічної колекції взялися [Вернер та Шевченко] за ботанічну і якомога краще пильнували рослини, висаджені в горщики, як зразки рідкісних представників пустельної зони (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 403); Подолати пустельні рівнини під силу тільки таким гігантам, як Аму-Дар'я і Сир-Дар'я (Вечірній Київ, 10.XI 1968, 2);
| |
| − | // Власт. пустелі. В умовах пустельного континентального клімату колись рівнинний рельєф невпізнанно змінився (Наука і життя, 11, 1967, 50); За новим замком, за шанцями-фортецями, шуміли пустельні вітри (Іван Ле, Україна, 1940, 8); Хлопцеві одразу зробилося сумно від цієї пустельної тиші (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 390);
| |
| − | // Який живе або росте у пустелі. Кущі колючі та земля, порепана від спеки. І тільки линув віддаля орлів пустельних клекіт (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 109).
| |
| − | 2. Безлюдний або малолюдний; порожній. Дике і пустельне місце! І нащо цей рів здався коло такої високої кам'яної стіни? Від татарви лихої? від злодіїв, розбишак лютих? (Панас Мирний, IV, 1955, 14); Київ 6 листопада 1943 року був пустельний, — всіх киян німці [окупанти] вигнали геть (Юрій Яновський, II, 1954, 245).
| |
| − | {{subst:Шаблон:Сучасні словники: Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) }}
| |
| − |
| |
| − | == Ілюстрації: ==
| |
| − | [[Файл:Пустельний.jpg|600px|]]
| |
| − | [[Файл:ПустельнийТ2.jpg|645px|]]
| |
