Відмінності між версіями «Ворожиля»

Версія за 14:26, 26 листопада 2017

Ворожиля, -лі, ж. 1) = Ворожбитка. Вх. Лем. 400. 2) = Сонечко, Coccinella septempunctata. Вх. Лем. 400.

Сучасні словники

Ворожка, ворожбитка, ворожиля (чоловік — ворожбит, ворожиль, ворож, ворожбитко, також — відун) — той, хто вгадує майбутнє чи минуле за якимись прикметами, предметами або ворожачи на картах.

Здавна людей, що знаються на ворожінні, називали ще кудесниками, потворниками, обавниками, наузниками, зілійниками, а пізніше — знахарями та чарівниками.

Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 115.

Ворожиля (ворожбитка), и, ж., заст. Жін. до ворожби́т. Моя мати ворожбитка мені ворожила: — Не йди, доню, за нелюба, бо будеш тужила (Чуб., V, 1874, 249); Зілля.. лежало на столі поруч з хлібом, немов нагадуючи, що воно і є хлібом ворожбитки (Стельмах, Хліб.., 1959, 145)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 739.

Ілюстрації

Медіа

Міфи про ворожіння

Міф 1. Гадати можуть лише бабці в селах або потомствені провидиці, що мають дар.

Ясновидіння – це передбачення майбутнього без використання інструменту (колоди карт). Дар ясновидця можна розвинути в будь-якому віці, не обов’язково отримувати його у спадок. В його основі лежить інтуїція.

Ворожіння на будь-яких картах можна навчитися, і щоб гадати, ніякого ясновидіння не потрібно. Інструмент «ясновидит» за майстра, а завдання майстра ворожіння – чітко і чесно трактувати випали карти, використовуючи навички роботи з колодою, знання законів світу і відносин між людьми, асоціативне мислення і ту ж інтуїцію. Підключення до потоку інформації відбувається за рахунок інструменту для ворожіння.

До речі, ворожіння не має відношення до магії. Магія – це трансформація реальності, ворожіння ж – отримання потрібної інформації про неї.

Міф 2. Гадати можна в певні дні.

Це чисте марновірство, яке працює тільки тоді, коли в нього віриш. У вищих сил немає вихідних і свят, у колоди карт немає поганого або хорошого настрою (як немає його, наприклад, у радіо – найпростішої метафори будь-якого гадательного інструменту). Тут кожна людина – і клієнт, і майстер – сам вирішує, в які забобони йому вірити. Однак при цьому все одно всі гадання будуть працювати.

Міф 3. Ворожіння – це програмування долі.

Програмування – це певна установка, яка дається людині і якій він неухильно дотримується. Ця установка може прийти з телевізора, газети, від батьків, школи, друзів, знайомих і т.д. І людина дотримується у своєму житті багатьма програмами, найчастіше неусвідомлено. При цьому, як вже було сказано, він має свободу вибору.

Можна зробити висновок, що програмуванням є всі, або не є нічого. Правда в тому, що людина як спокійно слід установок, так і має можливість вийти з них і не слідувати. При ворожінні людина отримує певну інформацію, рада, підказку – він може слідувати їм чи ні, або слідувати частково. У нього в руках з’являється інструмент для прийняття нових рішень у життя і долю.

Просте ж передбачення подій – «буде»,» як правило, неефективно і проводиться або шарлатанами, або початківцями майстрами. Передбачення майбутнього не рекомендується без аналізу сьогодення і, можливо, минулого.

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 739.

Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 115.

Зовнішні посилання