Відмінності між версіями «Шинкарь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Шинкарь, -ря, '''''м. ''Кабатчикъ. ''А де ж твої, доню, воли та корови? Гей, мати, лихо знати, в ш...)
 
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Шинкарь, -ря, '''''м. ''Кабатчикъ. ''А де ж твої, доню, воли та корови? Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі. ''Чуб. III. 144.  
 
'''Шинкарь, -ря, '''''м. ''Кабатчикъ. ''А де ж твої, доню, воли та корови? Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі. ''Чуб. III. 144.  
 
[[Категорія:Ши]]
 
[[Категорія:Ши]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/shynkar Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ШИНКА́Р, я, чол., заст. Власник шинку або продавець у ньому. Мина крикнув на шинкаря. Шинкар виніс пляшку горілки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 124); Що робити з шинкарями і мірошниками — на тому світі й досі не знають, бо шинкарі всього не доливають, а мірошники завжди беруть зайвину мірчука (Михайло Стельмах, I, 1962, 146);  * Образно. Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли (Тарас Шевченко, II, 1963, 383).
 +
===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D1%80 Всесвітній словник української мови (1970—1980)]===
 +
ШИНКА́Р (господар шинку), КОРЧМА́Р[КОРШМА́Р], ОРАНДА́Р[ОРЕНДА́Р]заст.,ЦІЛУВА́ЛЬНИКзаст.,МОНОПО́ЛЬНИКзаст.Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Коцюбинський); Коли корчмар, завозившися коло стола Срібнарчуків, не так борзо підбіг, Марусяк рвонув його за бороду (Г. Хоткевич); Наїхали пани Та ще орандарі Воли й вози забирать... (пісня); Місцевий орендар набив повну комору заставами (Н. Кобринська); Кине [дяк гроші] на стіл перед запливлим салом цілувальником (Н. Рибак); [Вареник:] Хто б вас пожалів, якби не я, хто б зарятував при нужді! Піди до монопольщика - чи зарятує? (М. Кропивницький).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1-Meister-des-Amsterdamer-Bodegón-Küchenszene-Bodegón-Rijksmuseum.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Oleg2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shinkar.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Karikatura-kogda-kazak-rodilsya-evrey-zaplakal (konstantin-kaygurskiy) 22065.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
<noinclude>
 +
{{#ev:youtube|Cex6p0DkqSk}}
 +
</noinclude>
 +
 +
==Див. також==
 +
<noinclude>
 +
 +
</noinclude>
 +
==Джерела та література==
 +
<noinclude>
 +
 +
</noinclude>
 +
==Зовнішні посилання==
 +
<noinclude>
 +
 +
</noinclude>
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 13:52, 26 листопада 2017

Шинкарь, -ря, м. Кабатчикъ. А де ж твої, доню, воли та корови? Гей, мати, лихо знати, в шинкаря в оборі. Чуб. III. 144.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШИНКА́Р, я, чол., заст. Власник шинку або продавець у ньому. Мина крикнув на шинкаря. Шинкар виніс пляшку горілки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 124); Що робити з шинкарями і мірошниками — на тому світі й досі не знають, бо шинкарі всього не доливають, а мірошники завжди беруть зайвину мірчука (Михайло Стельмах, I, 1962, 146); * Образно. Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли (Тарас Шевченко, II, 1963, 383).

Всесвітній словник української мови (1970—1980)

ШИНКА́Р (господар шинку), КОРЧМА́Р[КОРШМА́Р], ОРАНДА́Р[ОРЕНДА́Р]заст.,ЦІЛУВА́ЛЬНИКзаст.,МОНОПО́ЛЬНИКзаст.Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Коцюбинський); Коли корчмар, завозившися коло стола Срібнарчуків, не так борзо підбіг, Марусяк рвонув його за бороду (Г. Хоткевич); Наїхали пани Та ще орандарі Воли й вози забирать... (пісня); Місцевий орендар набив повну комору заставами (Н. Кобринська); Кине [дяк гроші] на стіл перед запливлим салом цілувальником (Н. Рибак); [Вареник:] Хто б вас пожалів, якби не я, хто б зарятував при нужді! Піди до монопольщика - чи зарятує? (М. Кропивницький).

Ілюстрації

1-Meister-des-Amsterdamer-Bodegón-Küchenszene-Bodegón-Rijksmuseum.jpg Oleg2.jpg Shinkar.jpg Karikatura-kogda-kazak-rodilsya-evrey-zaplakal (konstantin-kaygurskiy) 22065.jpg

Медіа


Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання