Відмінності між версіями «Ділання»
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Математичні_дії.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Математичні_дії.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Спортивна_дія.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Спортивна_дія.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дія струму.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дія_радіації.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 13:02, 26 листопада 2017
Ділання, -ня, с. Дѣйствіе.
Дія — поняття, яке має декілька значень
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДІ́ЛАННЯ, я, сер., діал. Дія, діяльність. Який матеріал! Яке поле до ділання, га! (Іван Франко, IV, 1950, 308); Не власне щастя, сумнів чи вагання, а доля всіх хай буде покликом ділання! (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 81). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 303.
Публічний електронний словник української мови
ДІ́ЛАННЯ, я, с., діал. Дія, діяльність. Який матеріал! Яке поле до ділання, га! (Фр., IV, 1950, 308); Не власне щастя, сумнів чи вагання, а доля всіх хай буде покликом діла́ння! (У. Кравч., Вибр., 1958, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 303.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Дія // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. — ISBN 966-569-013-2.