Відмінності між версіями «Путивець»
(Створена сторінка: '''Пути́вець, -вця, '''''м. ''Проселочная дорога. Борз. у. ''Сидять на дорозі аж дванадцять вовкі...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
'''Пути́вець, -вця, '''''м. ''Проселочная дорога. Борз. у. ''Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. ''Г. Барв. 443. Ум. '''Пути́вчик. ''' | '''Пути́вець, -вця, '''''м. ''Проселочная дорога. Борз. у. ''Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. ''Г. Барв. 443. Ум. '''Пути́вчик. ''' | ||
[[Категорія:Пу]] | [[Категорія:Пу]] | ||
| + | |||
| + | == Сучасні словники: == | ||
| + | [http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | '''ПУТІ́ВЕЦЬ''', вця, чол. Польова дорога. Іду, аж подивлюсь перед себе: сидять на дорозі аж дванадцять вовків... Сидять рядком по путівцю, наче ждуть мене (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 443); Фашистські льотчики нещадно обстрілювали дороги. Тому біженці йшли не по шосе, а здебільшого путівцями (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 393); У кількох кілометрах до райцентру Хачмас від шосе круто забирає до моря вибоїстий путівець (Наука і життя, 8, 1967, 28). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 403. | ||
| + | |||
| + | [http://hohlopedia.org.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/putivets.146696/ Орфографічний словник української мови] | ||
| + | Орфографічний словник української мови | ||
| + | '''ПУТІВЕЦЬ''' | ||
| + | |||
| + | '''путі́вець''' | ||
| + | іменник чоловічого роду | ||
| + | путі | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації: == | ||
| + | [[Файл:ПутивецьТ1.jpg]] | ||
| + | [[Файл:ПутивецьТ2.jpg]] | ||
Версія за 02:22, 26 листопада 2017
Словник Грінченка
Пути́вець, -вця, м. Проселочная дорога. Борз. у. Сидять на дорозі аж дванадцять вовків.... Сидять рядком по путивцю, наче ждуть мене. Г. Барв. 443. Ум. Пути́вчик.
Сучасні словники:
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУТІ́ВЕЦЬ, вця, чол. Польова дорога. Іду, аж подивлюсь перед себе: сидять на дорозі аж дванадцять вовків... Сидять рядком по путівцю, наче ждуть мене (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 443); Фашистські льотчики нещадно обстрілювали дороги. Тому біженці йшли не по шосе, а здебільшого путівцями (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 393); У кількох кілометрах до райцентру Хачмас від шосе круто забирає до моря вибоїстий путівець (Наука і життя, 8, 1967, 28). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 403.
Орфографічний словник української мови Орфографічний словник української мови ПУТІВЕЦЬ
путі́вець іменник чоловічого роду путі
Ілюстрації:
