Відмінності між версіями «Хохол»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хохол, -ла, '''''м. ''= '''Хохолаз. '''Вх. Уг. 273. Категорія:Хо)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Хохол, -ла, '''''м. ''= '''Хохолаз. '''Вх. Уг. 273.  
 
'''Хохол, -ла, '''''м. ''= '''Хохолаз. '''Вх. Уг. 273.  
 
[[Категорія:Хо]]
 
[[Категорія:Хо]]
 +
Хохол — екзонім, зневажлива назва українця, вживана на побутовому рівні серед росіян, білорусів і самих українців. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж усіх інших етнонімів.
 +
 +
Ця назва з'явилась у XVII столітті й могла походити від оселедця — характерної зачіски в козаків. У Київській Русі така зачіска була однією з ознак знатного роду. Зберігся візантійський опис князя Святослава Ігоревича, де є згадка про те, що він носив оселедець.
 +
 +
Числені версії (монгольська, тюркська, готська тощо) не слов'янського походження слова «хохол» не витримують серйозної критики.
 +
 +
Від цього слова походить і спотворені варіанти назви України — Хохляндия, Хохландия и Хохлостан.
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
ХОХО́Л, хохла, чол., заст., розм. Зневажлива назва українця. — Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 28); — Ну, ти, хохол. Все тобі смішки, — Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 415).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 134.
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hohol251117.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hoholl251117.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтва]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 23:07, 25 листопада 2017

Хохол, -ла, м. = Хохолаз. Вх. Уг. 273. Хохол — екзонім, зневажлива назва українця, вживана на побутовому рівні серед росіян, білорусів і самих українців. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж усіх інших етнонімів.

Ця назва з'явилась у XVII столітті й могла походити від оселедця — характерної зачіски в козаків. У Київській Русі така зачіска була однією з ознак знатного роду. Зберігся візантійський опис князя Святослава Ігоревича, де є згадка про те, що він носив оселедець.

Числені версії (монгольська, тюркська, готська тощо) не слов'янського походження слова «хохол» не витримують серйозної критики.

Від цього слова походить і спотворені варіанти назви України — Хохляндия, Хохландия и Хохлостан.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ХОХО́Л, хохла, чол., заст., розм. Зневажлива назва українця. — Хочеш, вуса тобі для хвацькості залишу? Ваш брат хохол завжди при вусах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 28); — Ну, ти, хохол. Все тобі смішки, — Андрій Єрмолаєв явно заздрить благодушності Гладкого (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 415). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 134.

Ілюстрації

Hohol251117.jpg Hoholl251117.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання