Відмінності між версіями «Приголовач»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''При́головач, -ча, '''''м. ''1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываем...)
 
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''При́головач, -ча, '''''м. ''1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. НВолын. у. ''У труні два приголовачі. ''Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. '''При́голо́вачок. '''''А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев’ятого шовку сповивачик сукала, а з сребразлата приголовачок прикладала. ''Чуб. III. 324.  
 
'''При́головач, -ча, '''''м. ''1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. НВолын. у. ''У труні два приголовачі. ''Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. '''При́голо́вачок. '''''А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев’ятого шовку сповивачик сукала, а з сребразлата приголовачок прикладала. ''Чуб. III. 324.  
[[Категорія:Пр]]
+
[[Категорія:Пр]]
 +
==Сучасні словники==
 +
1. Приголів'я. Здавалося Андрієві, що як сіла вона [мати] звечора біля приголовача, та так і просиділа до ранку, дивилася на нього, ледь-ледь перебираючи його кучері (Мияко, Вибр., 1952, 8); Над ними стояв стражник й шурхав рукою під приголовач (Петро Панч, Синів.., 1959, 57).
 +
2. Верхній поперечний брусок у віконній рамі або одвірку. Заходячи в двері, чоловік трошки пригнувся, хоч приголовач одвірків був дуже високий (Іван Ле, Право.., 1957, 223).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 595.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/prygholovach
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 23:04, 25 листопада 2017

При́головач, -ча, м. 1) Изголовье; у грудного ребенка: свернутая пеленка, подкладываемая ему подъ голову, напр. во время купанья. 2) Въ гробу: доски въ изголовьи и ногахъ, соединяющія боковыя длинныя доски. НВолын. у. У труні два приголовачі. Черк. у. 3) Полѣно, которое кладется поперегъ печи, чтобы на него класть поперечныя полѣнья. Угор. Ум. При́голо́вачок. А біленькії пелюшечки сповивала, а з дев’ятого шовку сповивачик сукала, а з сребразлата приголовачок прикладала. Чуб. III. 324.

Сучасні словники

1. Приголів'я. Здавалося Андрієві, що як сіла вона [мати] звечора біля приголовача, та так і просиділа до ранку, дивилася на нього, ледь-ледь перебираючи його кучері (Мияко, Вибр., 1952, 8); Над ними стояв стражник й шурхав рукою під приголовач (Петро Панч, Синів.., 1959, 57). 2. Верхній поперечний брусок у віконній рамі або одвірку. Заходячи в двері, чоловік трошки пригнувся, хоч приголовач одвірків був дуже високий (Іван Ле, Право.., 1957, 223). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 595.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/prygholovach

Зовнішні посилання