Відмінності між версіями «П'ятка»

Версія за 22:49, 25 листопада 2017

П'ята́, або п'я́тка — опукла ділянка, розташована на задній стороні ступні. Складається з п'яткової кістки (лат. Calcaneus) та розташованих на ній жирових тканин і шкіри. Від п'ятки відходить ахіллове сухожилля (лат. Tendo calcaneus), по обидві сторони якого шкіра утворює невеликі западини.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

П'ЯТКА 1, и, жін. 1. Те саме, що п'ята.

2. Нижній кінець, задній бік, кінець, опорна частина чого-небудь, іноді місце з'єднання з чимсь. Він пхнув одні двері, котрі з грюком розчинилися до п'ятки, далі другі і одним махом упхнув Проценка і Рубця у невеличку хатину (Панас Мирний, III, 1954, 291); [Дранко:] Щоб мені молотка не вдержати в руці, щоб мені не довелось ніколи приварити п'ятки до коси..! (Марко Кропивницький, I, 1958, 204); Порівняно із звичайним мікрометром, важільний мікрометр завдяки рухомій п'ятці має вимірювальне зусилля... стабільніше (Допуски, посадки і технічні виміри, 1958, 340).

3. діал. П'ятірка. П'ятка подобала радше на Г, ніж на круглочереве, гребенясте 5 (Іван Франко, I, 1955, 241); — Маємо п'ятку. Якби видавати по гульденові щодня, стало би на п'ять днів (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 69); Скажіть, скажіть, що мають діяти ті материнські дві п'ятки пальчиків роботящих, де мають подітися? В полі роботи ніякої (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 140).

4. розм. Купка з п'яти снопів, складених на полі. Снопи складали в п'ятки,.. полукіпки (30 шт.), копи (60 шт.) (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 59); — Люблю дивиться, як поле вкриється довгими стайками полукіпків,.. п'ятками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 587). // у знач. збірн. — У мене ж і свіжа полуниця знайдеться.. — Спасибі. — Навіть полуницями не спокушу вас? (Михайло Стельмах, I, 1962, 336); * У порівняннях. Від полум'я з печі бабусині лиця Червоними стали, немов полуниця (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 432).

5. Те саме, що суниця. На цих пролісках росло дуже багато полуниць (Олекса Стороженко, I, 1957, 238); Оце поспінуть полуниці, Насуне миру — повен ліс (Іван Манжура, Тв., 1955, 123); Йде дівча у ліс по полуниці (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 62).

"Словопедія" 

1.Орфографічний словник української мови п'ята́ іменник жіночого роду

• Але: дві, три, чотири п'яти́

2.Словник синонімів Караванського П'ЯТА (ступні) п'ятка; (скелі) П. основа, опора, підошва.

3.Архітектура і монументальне мистецтво

П'ЯТА Нижня опорна частина арки чи склепіння або верхній камінь підпори, що несе арку чи склепіння. Мають місце наступні: ~ виносна (випускна) — така, що спирається на горизонтальні ряди мурування, стесані краї якої плавно продовжують дугу арки. ~ врізна — являє собою вмурований клинчастий камінь, на який спирається арка. ~ дверей — нижній і верхній виступи дверної стулки, завдяки чому двері прикріпляються і повертаються.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

П’Я́ТКА1, и, ж.

1. Те само, що п’ята́. 1. Махне [Еней] мечем — врагів десятки Лежать, повиставлявши п’ятки (Котл., І, 1952, 259); Босоніж ішла ж [Світлана]… Нили п’ятки опухлі… Терпіла (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 128).

2. Нижній кінець, задній бік, кінець, опорна частина чого-небудь, іноді місце з’єднання з чимсь. Він пхнув одні двері, котрі з грюком розчинилися до п’ятки, далі другі і одним махом упхнув Проценка і Рубця у невеличку хатину (Мирний, III, 1954, 291); [Дранко:] Щоб мені молотка не вдержати в руці, щоб мені не довелось ніколи приварити п’ятки до коси..! (Кроп., І, 1958, 204); Порівняно із звичайним мікрометром, важільний мікрометр завдяки рухомій п’ятці має вимірювальне зусилля… стабільніше (Допуски.., 1958, 340).

П’Я́ТКА2, и, ж.

3. діал. П’ятірка. П’ятка подобала радше на Г, ніж на круглочереве, гребенясте 5 (Фр., І, 1955, 241); — Маємо п’ятку. Якби видавати по гульденові щодня, стало би на п’ять днів (Круш., Буденний хліб.., 1960, 69); Скажіть, скажіть, що мають діяти ті материнські дві п’ятки пальчиків роботящих, де мають подітися? В полі роботи ніякої (Ков., Світ… 1960, 140).

4. розм. Купка з п’яти снопів, складених на полі. Снопи складали в п’ятки,.. полукіпки (30 шт.), копи (60 шт.) (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 59); — Люблю дивиться, як поле вкриється довгими стайками полукіпків,.. п’ятками (Н.-Лев., І, 1956, 587).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

П'ятка, -ки, ж. 1) Пятка. 2) Кучка въ пять сноповъ сложенная въ полѣ. Місцями і женці біліли, і копи вже стояли, а більш того, що п'ятки. Св. Л. 45. 3) Пять гульденовъ, пять рублей (въ одной монетѣ или ассигнація). Желех. Екат. г. 4) Пятерка въ картахъ. 5) У пчелъ: ячейка матки, маточникъ. Бджоли у п'ятку назілки кидають. Лебед. у. 6) Задняя часть косы около рукоятки. Шух. І. 169. Cм. коса. 7) Нижній конецъ задняго столба воротъ, то-же въ дверяхъ, ходящихъ не на петляхъ. Двері на п'ятці. 8) Задняя часть ружейнаго приклада, та, которой прикладъ упирается въ землю. Шух. І. 229. 9) Часть веретена. Cм. веретено 1. 10) Часть сапіни (Cм.). Шух. І. 176.

Російсько-українські словники

Пята́, Пя́тка – п’ята́, п’я́тка. [Находи́лася, аж на п’я́ти не ста́ну – так боля́ть (Київ. п.)]. • Показывать, показать -тки (убежать) – п’я́тими кива́ти, накива́ти, підо́швами креса́ти. • Душа в -тки ушла – душа́ в п’я́ти схова́лась; зляка́всь – аж у п’я́ти заколо́ло. • Быть под -то́й у кого – бу́ти під п’ято́ю в ко́го. • От головы до -ток – з голови́ до ніг. • Ходить по -та́м за кем – ходи́ти слідко́м, на́зирці за ким. • Гнаться по -та́м за кем – гна́ти(ся) слідко́м за ким, на п’я́ти кому́ наступа́ти. • Ахиллесова пята́ – Ахіле́сова п’ята́. • С кривыми -тами – кривоп’я́тий. • Не имеющий пят (безпятый) – безп’я́тий. • -тка чулка, башмака – п’я́тка в панчо́хи, в череви́ка; 2) (дверей, ворот и т. п.) п’я́тка, бігу́н (-на), ву́хо; (у косы) п’я́тка; (у яйца) гу́зка; (у веретена) п’я́тка, гу́зка

Іноземні словники

українська-англійська Словник

п'ятка Gender: feminine; foot

Ілюстрації