Відмінності між версіями «Яруга»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:652765265826лыралрыплыплпы.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:652765265826лыралрыплыплпы.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щпдцрпцрпцрлымр.JPG|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щпдцрпцрпцрлымр.JPG|x140px]] | ||
Версія за 22:02, 25 листопада 2017
Яруга, -ги, ж. Большой оврагъ, логъ (см. яр). По степових балках та яругах. Дещо.
Сучасні словники
Глибокий, великий яр. Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (Іван Франко, VIII, 1952, 249); [Назар:] Батьку, яка ж то земля? Глина, горби та яруги. Колосок колоска не сягне. А сад ростиме (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 11); Оксен зрозумів, що степом продертися не вдасться, і завів своїх людей у порослу хащами глибоку яругу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 530); Хвощі — старовинне козацьке село. Річка, грізні, порослі лісами яруги, жахні болота окреслили навколо нього непрохідне коло, перетинали шлях ворогам (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 209).
Ілюстрації
|
Зовнішні посилання |
